Епікуреїзм виступив з теорією індукції, заснованої на аналізі належності ознаки предмету і на залежності однієї ознаки від іншої. Античний скептицизм більше уваги зосереджував на доказі та аргументації. Метод аргументації у скептиків незмінний: вони кожне тлумачення розглядають з двох сторін, виставляють тезу та антитезу і, з одного боку, наполягають, що теза не може бути виправдана, але з іншого – і антитеза виявляється неспроможною. Таким чином, хибними є і теза, і антитеза, а тому залишається лише засумніватися у можливості існування істинних аподиктичних речень. Прикладом є схема аргументів скептицизму стосовно поняття "причинності". Якщо причина існує, то вона існує одночасно з дією, передує їй або ж слідує за нею. Але кожне з цих припущень несумісне з самим поняттям про причину. З іншого боку, і доказ того, що причини не існує, також призводить до суперечності. Отже, аргументи "за" і "проти" причинності "рівно імовірні (і рівно заперечувані)".
Можна згадати розвиток логічної аргументації в неоплатонізмі, у римському стоїцизмі та скептицизмі, хоча вона має ту саму мету, що і в логіці Еллади – досягнення істинного знання і Блага (щоправда, з врахуванням давньоримської специфіки культурного та інтелектуального життя).
Таким чином, культура античного мислення виокремлює низку важливих проблем, дослідження яких визначило напрями розвитку європейського інтелектуалізму. До них необхідно віднести проблеми Блага та Істини. Пошуки способів їх вирішення приводили до знань та уявлень як цілком розумних, відповідних досвіду та інтуїтивному розумінню, так і недосяжних для розуму і незрозумілим (апорії). Правильним способом пошуку отримання істинних знань про дійсність стали логічні методи та інструменти – силогізми, аргументація, докази, доведення, їхнє завдання полягало в обґрунтуванні вищих смислів буття, до яких повинно бути спрямовано життя та діяльність людини – практичне, розумне, інтелектуально-пізнавальне.
Кожна філософська школа Стародавньої Греції та окремі мислителі окреслювали власне розуміння Блага. Залежно від умов і соціокультурного середовища в ролі Блага виступали Справедливість, Гідність, Сила, Знання, Слава, Розум, Добро тощо. Платон у своїй "теорії ідей" доводить, що мудра людина, філософ, бачить речі навколо в світлі розуму та істини, що є справжньою дійсністю. "Світло", яке дає нам істина і сила знання, символізує ідею Добра як Блага. Арістотель наводить критичні аргументи проти "теорії ідей" свого вчителя Платона, що зумовило розроблення ним логіки як науки про норми і правила мислення, що може відкрити шлях до істинного знання. Арістотелівська логіка здійснила колосальний вплив на подальший розвиток знання, системи його аргументацій, доказів, що стало умовою становлення європейської науки. Однак для цього потрібно було пройти випробування трансцендентністю середньовіччя.
Докази буття Бога в теоцентризмі: логіка і метафізика
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логічні засади аргументації у філософському знанні» автора Комаха Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антична думка в пошуках "Істини" і "Блага"“ на сторінці 4. Приємного читання.
