Зміст
Вступ
Розділ 1. Логіка філософського доказу в період становлення системи аргументації
Антична думка в пошуках "Істини" і "Блага"
Докази буття Бога в теоцентризмі: логіка і метафізика
"Універсальний сумнів" картезіанства як основа раціональної аргументації
Розділ 2. Проблеми пізнання та істини в аргументах "логічного позитивізму"
Система доказовості в аналітичній філософії
Антиметафізика неопозитивістської інтерпретації істини: аргумент верифікації
Логіка аналізу і перевірки об'єктивного знання: аргумент фальсифікації
Розділ 3. Теорія аргументації в контекстах смислоутворення
Основні параметри смислу як аргументу пізнання і життєдіяльності
Рефлексія і достовірне знання: від методу до аргументу
Принцип довіри до суб'єкта пізнання: аргументи "pro" і "contra"
Розділ 4. Логіка аргументації в метаметодологіях "філософії науки"
Методологічні образи науки в аргументах постпозитивізму
"Спонтанна" аргументація в "анархічній епістемології"
Аргументація достовірного знання в "прагматичному аналітизмі"
Розділ 5. Дискурс аргументації в сучасній філософії: праксеологічний аспект
Аргумент "апріорного" в "концептуальному прагматизмі"
Креативи логіки сучасного мислення в аргументах "риторики економіки"
Деконструкція "онтологічного аргументу": логіка, економіка, етика
Заключне слово
Знання стає істинним тоді, коли людина переконалася в його відповідності реальності. Так само соціокультурна орієнтація та персональне самоствердження зумовлені силою переконання. Однак переконання є складним, суперечливим поняттям, яке не так легко підлягає аналізу. Що переконує людину в реальності подій, фактів, у правдивості слів та цінності ідей: правильність доведень і висновків вчених або експертів, чи можливість все побачити наочно? Можливо це сила логічних доказів, або загальне визнання, яке називають традицією? Відповісти на ці питання неможливо без урахування досягнень логіки, культу




Коментарі до книги
Тут ще немає коментарів. Хочете розпочати обговорення?