Розділ 3. Теорія аргументації в контекстах смислоутворення

Логічні засади аргументації у філософському знанні

• 3.1. Основні параметри смислу як аргументу пізнання і життєдіяльності

• 3.2. Рефлексія і достовірне знання: від методу до аргументу

• 3.3. Принцип довіри до суб'єкта пізнання: аргументи "pro" і "contra"

Мета пізнання науки полягає в отриманні строго аргументованого, доведеного знання, що є результатом творчої, свідомої діяльності. Але якщо свідомість – це нерозділений потік (думок, образів, переживань тощо), одиниці якої надані нам в рефлексивному повороті, то кожному новому переживанню, нехай воно має той же інгенціональний об'єкт, властива своя неповторна аура мислення і почуттів, а також смислові та емоційні межі. Це означає, що кожна думка, кожне переживання володіють новизною за рахунок мобілізації смислових ресурсів нового контексту. Акцент на відмінності "контекстів" здійснюється через аргументацію, яка показує, що "те ж саме", переосмислене по-новому – все ж таки інше. Таким чином, пізнання постає процесом творення нових смислів, конституйованих через аргументацію. Йдеться про такі нові смисли, що доступні доказу за допомогою методів філософського аналізу і логічної аргументації. Завдяки смислоутворюючій діяльності здійснюється процес науки, культури та соціальний прогрес в цілому. Аргументація постає конститутивним фактором пізнавально-творчої діяльності, у якій здійснюється обґрунтування і ствердження соціальних значень та їхнє подальше збагачення новими смисловими конотаціями. З цієї точки зору важливо розглянути проблему "смислу" у контексті теорії аргументації.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логічні засади аргументації у філософському знанні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Теорія аргументації в контекстах смислоутворення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Логіка філософського доказу в період становлення системи аргументації

  • Антична думка в пошуках "Істини" і "Блага"

  • Докази буття Бога в теоцентризмі: логіка і метафізика

  • "Універсальний сумнів" картезіанства як основа раціональної аргументації

  • Розділ 2. Проблеми пізнання та істини в аргументах "логічного позитивізму"

  • Система доказовості в аналітичній філософії

  • Антиметафізика неопозитивістської інтерпретації істини: аргумент верифікації

  • Логіка аналізу і перевірки об'єктивного знання: аргумент фальсифікації

  • Розділ 3. Теорія аргументації в контекстах смислоутворення
  • Основні параметри смислу як аргументу пізнання і життєдіяльності

  • Рефлексія і достовірне знання: від методу до аргументу

  • Принцип довіри до суб'єкта пізнання: аргументи "pro" і "contra"

  • Розділ 4. Логіка аргументації в метаметодологіях "філософії науки"

  • Методологічні образи науки в аргументах постпозитивізму

  • "Спонтанна" аргументація в "анархічній епістемології"

  • Аргументація достовірного знання в "прагматичному аналітизмі"

  • Розділ 5. Дискурс аргументації в сучасній філософії: праксеологічний аспект

  • Аргумент "апріорного" в "концептуальному прагматизмі"

  • Креативи логіки сучасного мислення в аргументах "риторики економіки"

  • Деконструкція "онтологічного аргументу": логіка, економіка, етика

  • Заключне слово