Креативи логіки сучасного мислення в аргументах "риторики економіки"

Логічні засади аргументації у філософському знанні

Обґрунтовуючи необхідність риторики, Д. Макклоскі зазначає, що ідея про пошук істини- це лише філософська доктрина. Вона не обов'язково є істинною, але їй може бути дозволено отримати гору над нашим здоровим глуздом в питанні: скільки уваги потрібно приділяти риториці? Якщо ми вирішимо, що та чи інша теорія є переконливою, корисною, розумною, привабливою, то нам не обов'язково (і не потрібно) знати, що є вона істинною. Привабливість і корисність цієї теорії випливає з певних аргументів на її користь. Якщо аргументи висунуті, то немає сенсу ставити питання про їхню істинність, оскільки вони такі, які є. Конкретність питань передбачає риторичні питання, на які можна відповісти і які можуть виявитися важливими (Навіщо потрібні факти? Кого конкретно це переконує?). Та або інша ситуація певним чином "узгоджується з людським списком аргументів, переконливих для людей".

Зазвичай запереченням на подібну аргументацію слугує заява про те, що людина обов'язково повинна мати теорію істини (епістемологію). Згадаймо аргумент про обов'язковість методології. Як без неї розмовляти? Дійсно, виступ проти епістемології сам по собі є епістемологічною розмовою – розмовою про епістемологію, яка, таким чином, дійсно існує. В. Куайн назвав цей аргумент "бородою Платона" на честь найбільш відомої людини з тих, хто в ньому заплутався: "Небуття повинно в певному розумінні бути; інакше чому б, власне, ні?". За допомогою цього доказу, як вказує В. Куайн, ви можете довести існування неіснуючих істот – Пегаса, свиней з крилами і, у нашому випадку, епістемології: тобто існування реального референта, який означується для будь- якої референції в мові. Завдання полягає у тому, щоб "звести все до абсурду, reductio ad absurdum. Якщо ж отримане не виявиться абсурдним, це все одно не означає, що начебто серйозні люди повинні витрачати масу часу на міркування про конкретний референт". Важливі питання належать не до епістемології, а до риторики.

Таким чином, у процесі аналізу економічної науки Д. Макклоскі аргументовано показав, що вона безпосередньо пов'язана з риторикою. Риторика – це не нова методологія: вона вказує на те, що ми насправді робимо, що може нас переконати і чому. Аргументація риторики економічної науки відкриває можливості для продуктивного мислення, оскільки риторичний критицизм економічної теорії (як і кожної наукової теорії) – це запрошення до міркування і розмислу. Економічна теорія як текст не може бути замкнена на одному єдиному тексті. Логічно, що в історії економічних вчень і актуальних дискусіях з економічної політики існує безліч різних точок зору, які привертають увагу до себе. Вибір тієї чи іншої точки зору, або теорії, залежить від аргументів, переконливість яких досягається у процесі риторики, а саме під час бесід, розмов, дискусій, критичного мислення і осмислення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логічні засади аргументації у філософському знанні» автора Комаха Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Креативи логіки сучасного мислення в аргументах "риторики економіки"“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Логіка філософського доказу в період становлення системи аргументації

  • Антична думка в пошуках "Істини" і "Блага"

  • Докази буття Бога в теоцентризмі: логіка і метафізика

  • "Універсальний сумнів" картезіанства як основа раціональної аргументації

  • Розділ 2. Проблеми пізнання та істини в аргументах "логічного позитивізму"

  • Система доказовості в аналітичній філософії

  • Антиметафізика неопозитивістської інтерпретації істини: аргумент верифікації

  • Логіка аналізу і перевірки об'єктивного знання: аргумент фальсифікації

  • Розділ 3. Теорія аргументації в контекстах смислоутворення

  • Основні параметри смислу як аргументу пізнання і життєдіяльності

  • Рефлексія і достовірне знання: від методу до аргументу

  • Принцип довіри до суб'єкта пізнання: аргументи "pro" і "contra"

  • Розділ 4. Логіка аргументації в метаметодологіях "філософії науки"

  • Методологічні образи науки в аргументах постпозитивізму

  • "Спонтанна" аргументація в "анархічній епістемології"

  • Аргументація достовірного знання в "прагматичному аналітизмі"

  • Розділ 5. Дискурс аргументації в сучасній філософії: праксеологічний аспект

  • Аргумент "апріорного" в "концептуальному прагматизмі"

  • Креативи логіки сучасного мислення в аргументах "риторики економіки"
  • Деконструкція "онтологічного аргументу": логіка, економіка, етика

  • Заключне слово