РОЗДІЛ 9. Організація контролю основних засобів, довгострокових біологічних та нематеріальних активів

При плануванні і виконанні капітальних вкладень суб'єкти господарювання повинні додержуватись: максимального використання діючих основних фондів з урахуванням їх технічного переозброєння і реконструкції; прискорення освоєння проектних потужностей введених у дію підприємств, об'єктів проти нормативних строків; комплексного будівництва об'єктів у затверджені календарні строки; збалансованості плану з матеріальних, фінансових і трудових ресурсів. Структура витрат капітальних вкладень включає витрати на будівництво нових і реконструкцію діючих підприємств і об'єктів, придбання обладнання, яке підлягає монтажу, а також машин, обладнання, інструментів, господарського інвентарю, які не потребують монтажу.

Оскільки капітальні вкладення здійснюються головним чином підрядними будівельними організаціями, то обов'язком замовників є забезпечення їх проектно-кошторисною документацією. Замовник відповідає перед підрядчиком за своєчасність розробки і затвердження проектно-кошторисної документації, здавання її підрядній будівельно-монтажній організації в строки, передбачені договором і належної якості. Тому проектно-кошторисна документація включається в ноу-хау і розглядається перевіряючими як об'єкт контролю, що становить інтелектуальну цінність.

Проводячи контроль капітальних вкладень, перевіряючий встановлює чи були дотримані правила оформлення актів введення їх в експлуатацію, актів капітальних вкладень та прийому передачі основних засобів, а також правильність відображення цих операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Рис. 9.3. Організаційна модель контролю капітальних вкладень

Особливу увагу слід приділяти перевірці операцій з оприбуткування безкоштовно придбаних основних засобів Основні засоби, що отримані безкоштовно підприємство приймає на збільшення додаткового капіталу. На їх вартість збільшується прибуток, що підлягає оподаткуванню. Перевіряючий повинен перевірити правильність проведеної операції. Слід мати на увазі, що списання вартості основних засобів з рахунка та збільшення доходу від реалізації необоротних активів допускається тільки після отримання інформації від іншої сторони про оприбуткування.

Для більш детального вивчення організаційної моделі контролю капітальних вкладень пропонуємо розглянути рис. 9.3.

Особливість методичних прийомів контроль капітальних вкладень полягає у застосуванні таких органолептичних прийомів, як інвентаризація, контрольні заміри, технологічний контроль, експертизи різних видів та інших для дослідження якості й обсягів капітальних робіт, відповідності їх затвердженій проектно-кошторисній документації. Розрахунково-аналітичні методичні прийоми використовуються при визначенні якісних показників виконання планів капітальних вкладень і впровадження нової техніки, виявленні невикористаних резервів.

Документальні методичні прийоми контролю використовуються при перевірці операцій, що відображають виконання будівельно-монтажних робіт, придбання обладнання, модернізацію і реконструкцію діючих основних фондів.

Камеральні перевірки застосовуються при дослідженні якості проектно-кошторисної документації- відповідності типовим проектам, науково-технічний їх рівень, кошторисні норми і розцінки, обсяги робіт тощо.

У процесі перевірки застосовуються методичні прийоми зустрічної перевірки документів, які знаходяться в установах банку, що фінансує капітальні вкладення і нову техніку, а також підрядчика, що виконує капітальні роботи.

9.3. Організація контролю наявності, стану збереження та використання основних засобів

Основні етапи внутрішньогосподарського контролю наявності, стану збереження та використання основних засобів можливо згрупувати наступним чином (рис. 9.4).

Наявність окремих об'єктів основних засобів перевіряють за даними інвентарних списків (ф. № 03-9) через зіставлення з інформацією інвентаризаційних описів за видами основних засобів (Інвентаризаційний опис основних засобів (ф. № інв-1), Актів інвентаризації незавершених ремонтів основних засобів (ф. № інв-10), Інвентаризаційних описів земельних угідь (ф. № інв-2 с.г.), Інвентаризаційних описів багаторічних насаджень (ф. № інв-3 с.г.), Інвентаризаційних описів робочої худоби та продуктивних тварин, птиці, бджолосімей (ф. № інв-8 с.г.), Інвентаризаційний опис дорогоцінних металів, що містяться у напівфабрикатах, вузлах і деталях обладнання, приладах та інших виробах (ф. № інв-8а), а також шляхом огляду й перерахунку безпосередньо на місцях їх знаходження та експлуатації.

Рис. 9.4. Етапи внутрішньогосподарського контролю наявності, стану збереження та використання основних засобів

Інформацію про нестачу основних засобів можна підтвердити на основі даних проведення постійною інвентаризаційною комісією контрольної перевірки результатів інвентаризації, здійсненої робочою комісією (Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей).

Дотримання умов збереження основних засобів передбачає закріплення таких об'єктів за матеріально-відповідальними особами в структурних підрозділах підприємства.

З працівниками, що виконують обов'язки матеріально - відповідальних осіб, на підприємстві повинні укладатись угоди про повну (часткову) матеріальну відповідальність. При цьому мають бути перевірені факти заборони деяким працівникам виконувати роботу, пов'язану з матеріальною відповідальністю. У такому випадку перевіряючим варто звернутися з письмовим запитом до правоохоронних органів.

У процесі контролю якості та періодичності проведення інвентаризацій основних засобів підприємства на підставі даних Книги реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій підприємства, Акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей, відомості результатів інвентаризації перевіряючі з'ясовують дотримання строків проведення, оформлення підсумків, та правильність відображення результатів інвентаризації у бухгалтерському обліку.

Слід пам'ятати, що згідно вимог ст.1, п.5 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів повинна проводитись не менше одного разу в три роки, але не раніше першого жовтня; бібліотечних фондів - один раз у п'ять років.

Перевірка ведення інвентарного обліку об'єктів основних засобів має на меті вияснити наявність і стан інвентарних карток обліку основних засобів (ф. № 03-6), а також установити відповідність даних інвентарних карток даним опису інвентарних карток з обліку основних засобів (ф. № 03-7). Тотожність загального підсумку залишків за всіма класифікаційними групами основних засобів, відображеного в описі інвентарних карток по обліку основних засобів (ф. № 03-7), і залишку рахунку 10 за Головною книгою підтверджує відсутність нестач основних засобів та повноту закріплення об'єктів основних засобів за матеріально - відповідальними особами в структурних підрозділах підприємства.