Самовідтворювальні – це системи, які можуть відтворювати подібні до себе системи, породжувати нові системи, аналогічні собі. Це всі живі організми, які можуть мати потомство. Деякі штучні системи можуть створювати системи такі самі, як вони, наприклад роботи.
Принцип ресурсної забезпеченості повністю належить до можливостей створення та реалізації моделі системи. Модель створюють для того, щоб відтворити роботу системи, вивчити процеси в ній, її розвиток. Вимагається, щоб модель дозволяла вирішити проблему за обмежений час. Для того щоб реалізувати таку модель, потрібні певні енергетичні, матеріальні й інформаційні ресурси. У реальних випадках виявляється, що наявні ресурси не завжди дозволяють створити потрібну модель. Класифікація систем за ступенем ресурсної забезпеченості показана в табл. 1.2.
Першим у цій таблиці є енергетичний ресурс, тобто затрати енергії, які потрібно витратити для побудови моделі системи. Для більшості систем побудова моделі не потребує значних енергетичних ресурсів, такі системи за ступенем еиергозабезпеченості відносять до звичайних. З обмеженістю енергетичних ресурсів ми стикаємося тоді, коли для побудови моделі системи потрібні значні витрати енергії. Прикладом таких систем є мікросвіт, системи елементарних частинок матерії. Для побудови їх моделі і вивчення потрібні велетенські прискорювачі, що споживають значну енергію. Такі системи відносять до класу енергокритичних.
Таблиця 1.2 – Класифікація систем за ступенем ресурсної забезпеченості
| Характер ресурсу | Забезпеченість | |
| Повна | Недостатня | |
| Енергетичний | Звичайні | Енергокритичні |
| Матеріальний | Малі | Великі |
| Інформаційний | Прості | Складні |
Наступний тип ресурсу – матеріальний. Залежно від матеріальних ресурсів, потрібних для створення моделі, системи поділяють на малі та великі. Великі системи – це системи, для створення моделі яких наявних матеріальних ресурсів недостатньо або потрібні більші ресурси, ніж є в наявності, наприклад система функціонування економіки країни, атмосфера землі та ін. У ході вирішення низки економічних, організаційно-управлінських, завдань екології, метеорології створення моделей потребує значного обсягу пам'яті ЕОМ, великих матеріальних затрат. Системи, моделювання яких обмежене внаслідок великих розмірів, необхідності значних матеріальних затрат класифікують як великі, на противагу малим системам, які таких матеріальних затрат не потребують.
У системному аналізі часто велику систему переводять у розряд малих, енергокритичну –: в розряд звичайних. Це можна здійснити, якщо розбити завдання, для вирішення якого недостатньо матеріальних ресурсів, на ряд окремих завдань, на завдання меншої складності й розв'язувати кожне окремо.
Третій тип ресурсів – інформаційні. Відповідно до класифікації системи можуть бути простими чи складними. Ознакою простоти системи є достатність інформації для успішного керування нею. Коли наявна інформація не дозволяє успішно здійснювати керування системою, то систему вважають складною. Наприклад, економіка країни є складною системою, оскільки інформації для успішного керування нею недостатньо. Кодовий замок зі складною системою шифрів є складним для того, хто не знає шифрів і простим для того, хто знає шифри замка. Рідна мова для кожного є простою системою, а іноземна, якою він не володіє, є складною. Комп'ютер для того, хто уміє з ним працювати, є простою системою, а для того, хто не володіє комп'ютерною грамотністю, – складною системою.
Отже, за ресурсною забезпеченістю ми маємо три види ресурсів і система класифікується за кожним видом ресурсу окремо. У класифікації системи зазначають, наприклад: система мала, енергокритична, проста. Це означає, що під час її моделювання ми повністю забезпечені матеріальними ресурсами, відчуваємо недостатність енергетичних ресурсів і досить добре можемо керувати поведінкою системи. Під час класифікації систем за ресурсною забезпеченістю можливі різні комбінації ознак.
За характером цілей системи прийнято класифікувати як системи, призначені для певної мети, так і системи, здатні самостійно обирати мету і прагнути до неї (рос. целенаправленные и целеустремленные).
Системи, призначені для певної мети, – це такі системи, які мають певну мету свого існування, створені для певної мети і функціонують завжди так, щоб виконати цю мету. Наприклад, холодильник, пральна машина, телевізор, електродвигун служать для певних цілей, які обумовлені під час їх створення.
Системи, здатні обирати ціль і прагнути до неї, – це системи, які самостійно обирають мету і прагнуть до неї. Наприклад, людина, трудовий колектив можуть самостійно обирати мету своєї діяльності.
Класифікація за описом змінних здійснюється залежно від ступеня складності системи, наших знань про неї і від того, як ми описуємо функціонування системи. Змінними системи є вхідні величини х(і), вихідні y(t) та внутрішні параметри системи ζ(ι). Відповідно до типу цих величин розрізняють системи з кількісним описом змінних, системи з якісним описом та системи зі змішаним (частково з кількісним, а частково з якісним) описом.
Системи, функціонування яких повністю відоме і можна кількісно встановити значення змінних, відносять до систем із кількісним описом змінних. На другому рівні класифікації такі системи можуть бути класифіковані за характером змінних як дискретні, або неперервні, за кількістю змінних: одно- чи багатовимірні та за іншими параметрами.
Системи з якісним описом – це системи, в яких вхідні й вихідні величини описуються якісно. На другому рівні вони можуть бути класифіковані як системи зі змістовним описом, із формалізованим описом та зі змішаним описом. Системи зі змістовним описом мають лише загальний словесний опис змінних, виконаний мовою, близькою до розмовної. Системи з формалізованим описом – це вже системи, в яких більш докладно вивчені змінні, що підлягають певним формальним правилам і можуть бути описані на деякій формальній мові.
Системи зі змішаним описом змінних – це системи, в яких деякі змінні набувають числових значень, які можна виміряти й виразити числом, а інші описані лише якісно.
Якщо класифікація систем за типом змінних обумовлює, якими є вхідні, вихідні й внутрішні змінні системи, то класифікація за типом операторів відображає зв'язок між цими змінними в системі, тобто вона несе інформацію про те, які процеси відбуваються в системі, динаміку системи. Змінні системи, її вхідні й вихідні величини між собою завжди зв'язані певними залежностями, співвідношеннями. Ці залежності можуть бути описані певними операторами системи, які визначають перетворення вхідних величин у вихідні.
Системи, в яких внутрішні процеси зовсім невідомі й оператори явно не можуть бути записані, відносять до класу систем ".чорний ящик". Для таких систем відомі лише вхідні й вихідні величини і зовсім не відомі процеси перетворення вхідних величин у вихідні.
Системи, в яких частково відомі процеси перетворення вхідних величин у вихідні, оператори системи можуть бути записані у вигляді певних правил, відносять до непараметризованого класу.
Системи, для яких співвідношення між вхідними й вихідними величинами повністю відомі, можуть бути записані у явному вигляді з точністю до певних числових параметрів, відносять до параметризованого класу.
Для деяких систем параметризованого класу співвідношення між вхідними й вихідними величинами можуть бути описані в операторній формі, наприклад, у вигляді
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація систем“ на сторінці 3. Приємного читання.
