• 4. Якщо є їжа в обмеженій кількості і декілька видів, які здатні її споживати, частка їжі, споживана кожним видом за одиницю часу, пропорційна кількості особин цього виду, взятого з деяким коефіцієнтом, що залежить від виду (моделі міжвидової конкуренції).
• 5. Якщо вид харчується їжею, наявною в необмеженій кількості, приріст чисельності виду за одиницю часу пропорційний чисельності виду.
• 6. Якщо вид харчується їжею, наявною в обмеженій кількості, його розмноження регулюється швидкістю споживання їжі, тобто за одиницю часу приріст пропорційний кількості з'їденої їжі.
Перелічені гіпотези дозволяють описувати складні біоценози за допомогою систем звичайних диференціальних рівнянь, у правих частинах яких є суми лінійних і білінійних членів. Такими рівняннями описуються і системи хімічних реакцій.
Дійсно, згідно з гіпотезами Вольтерра швидкість процесу природного відмирання кожного виду пропорційна чисельності виду. У хімічній кінетиці це відповідає мономолекулярній реакції розпаду деякої речовини, а в математичній моделі – негативним лінійним членам у правих частинах рівнянь. Згідно з уявленнями хімічної кінетики швидкість бімолекулярної реакції взаємодії двох речовин пропорційна імовірності зіткнення молекул цих речовин, тобто добутку їх концентрації. Так само згідно з гіпотезами Вольтерра швидкість розмноження хижака (загибелі жертв) пропорційна ймовірності зустрічей особин хижака й жертви, тобто добутку їх численностей. І в тому, і в іншому випадку в модельній системі з'являються білінійні члени в правих частинах відповідних рівнянь. Нарешті, лінійні додатні члени в правих частинах рівнянь Вольтерра, що відповідають зростанню популяцій у необмежених умовах, відповідають автокаталітичним членам хімічних реакцій. Така схожість рівнянь у хімічних і екологічних моделях дозволяє застосувати дня математичного моделювання кинетики популяції ті самі методи досліджень, що і для систем хімічних реакцій. Рівняння Вольтерра стали відправною точкою для створення більшості динамічних моделей в екології аж до сьогоднішнього дня. Вольтерра вивчав співіснування видів і при ширших гіпотезах, зокрема при зміні зовнішніх умов і з урахуванням наслідків, урахування яких приводить до інтегродиференціальним рівнянням.
Сама просторова структурованість екологічних систем може бути обумовлена не початково існуючою просторовою неоднорідністю, а специфікою локальних взаємодій, складових екосистем популяцій між собою і з неживими компонентами середовища. Просторові структури, що виникають і активно підтримуються таким чином, називають екологічними дисипативними структурами.
Екологічні системи є енергетично проточними, тобто далекими від рівноваги системами. Крім того, коливальні режими в екологічних системах давно відомі як у лабораторних дослідженнях, так і з польових спостережень і непогано досліджені теоретично.
Детерміністські моделі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Використання методів системного підходу та моделювання в екології“ на сторінці 2. Приємного читання.
