Розділивши одне з канонічній рівнянь (5.33) на інше, маємо
(5.35)
Інтегруючи це рівняння, знаходимо
(5.36)
Умовимося розуміти підкорінь характеристичного рівняння з більшим модулем (це не порушує спільності нашого розгляду). Тоді, оскільки в даному випадку
одного знака, а > 1 і ми маємо справу з інтегральними кривими параболічного типу.
Усі інтегральні криві (крім осі, якій відповідає
) дотикаються на початку координат осі
(остання також є інтегральною кривою рівняння (5.35)). Початок координат – особлива точка.
З'ясуємо тепер напрям рухів на фазовій площині. Якщовід'ємні, то, як бачимо з рівнянь (5.33),
зменшуються з часом. Відображальна точка з часом наближається на початку координат, ніколи, однак, не досягаючи його в кінцевий час, оскільки це суперечило б теоремі Коші, яка стверджує, що через кожну точку фазової площини проходить лише одна фазова траєкторія системи рівнянь (5.33). Така особлива точка, через яку проходять інтегральні криві подібно до того, як сім'я парабол
проходить через початок координат, носить назву вузла (рис. 5.10).
Неважко бачити, що стан рівноваги, відповідний вузлу, приє стійким за Ляпуновим, оскільки відображальна точка по всіх інтегральних кривих рухається унапрямку до початку координат (стійкий вузол). Якщо ж λ1, X2 додатні, то
зростають з часом і відображальна точка з часом віддаляється від початку координат. У такому разі ми маємо справу з нестійким вузлом.
Повернемося тепер на фазову площину х, у. Загальний якісний характер поведінки інтегральних кривих навколо стану рівноваги при цьому не змінюється, але дотичні до інтегральних кривих в особливій точці вже не збігатимуться з осями координат. Кут нахилу цих дотичних до осей координат визначається співвідношенням коефіцієнтіву виразах (5.33). Фазові траєкторії навколо стійкого і нестійкого вузлів на фазовій площині х, у, коли
,
дійсні й однакових знаків, показані на рис. 5.11.
Рисунок 5.10 – Особлива точка типу "вузол" на площині канонічних координат
Необхідно зазначити, що для багатьох екологічних систем характерний безколивальний перехід із довільного початкового стану в стаціонарний. Такі системи описуються диференціальними рівняннями, що мають своїм стаціонарним розв'язком стійку особливу точку типу "вузол".
Корені дійсні, але різних знаків
Перетворення від координат х, у до координатзнову дійсне. На площині ζ, η так само спостерігається канонічна система
теперрізних знаків. Рівняння кривих на фазовій площині має вигляд
(5.37)
Інтегруючи це рівняння, знаходимо
Цей вираз визначає сім'ю кривих гіперболічного типу, що мають обидві осі координат асимптотами (при а = 1 ми мали б сім'ю рівнобічних гіпербол). Осі координат у цьому разі – інтегральні криві; це будуть єдині інтегральні криві, що проходять через початок координат. Кожна з таких інтегральних прямих, що проходять через початок координат, складається з трьох фазових траєкторій системи рівнянь (5.33): із двох рухів до стану рівноваги (або від стану рівноваги) і зі стану рівноваги.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр“ на сторінці 2. Приємного читання.
