Стан рівновагистійкий за Ляпуновим, якщо, задавши скільки завгодно мале позитивне є, завжди можна знайти таке δ, що
(5.8)
якщо. Інакше кажучи, для стійкого стану рівноваги праведливе твердження: якщо у момент часу to відхилення від стану рівноваги мале
, то в будь-який подальший момент часу t > to відхилення розв'язання системи від стану рівноваги буде також малим
і" Подивимося тепер, як можна визначити, стійкий або нестійкий стан рівноваги досліджуваної системи. Ляпунов дав аналітичний метод дослідження стійкості стану рівноваги, який ми стисло викладаємо. Нехай наша система відхилилася від точки рівноваги х і перейшла в сусідню з нею точку х. Покладемо
, де ξ – мале відхилення від стану рівноваги, таке, що
. За нашим припущенням f(x) – аналітична функція. Перейдемо від змінної х до змінної ξ в рівнянні (5.7), підставивши туди
. Отримаємо
(5.9)
Функцію, що стоїть у правій частині цього рівняння, розкладемо в ряд Тейлора в точці
Оскільки, то рівняння (5.9) набере вигляду
(5.10)
деі т. д.
Відкинемо в рівнянні (5.10) нелінійні члени як величини вищого порядку малості. Ми отримаємо тоді лінійне рівняння
(5.11)
яке має назву лінеаризованого рівняння, або рівняння першого наближення. Інтеграл цього рівняння для ξ(ί) знаходиться відразу:
Якщо, то при
, а отже, первинне відхилення ξ від рівноваги з часом загасає. Таким чином, стаціонарний розв'язок
рівняння (5.7) стійкий за Ляпуновим. Якщо
, то при
і початковий стан рівноваги нестійкий. Якщо
, то рівняння першого наближення, загалом кажучи, не може дати відповіді на питання про стійкість початкової системи. Таким чином, метод Ляпунова дозволяє за знаком похідної f(x) у правій частині початкового рівняння отримати правильну відповідь на питання про стійкість його точок рівноваги.
Аналогічні міркування будуть корисними при розгляді складніших динамічних систем. У разі одного рівняння неважко, досліджуючи безпосередньо характер функції f(х) поблизу стану рівноваги, однозначним чином вирішити питання стійкості стану рівноваги.
За визначенням в особливій точці функції f(x), величина перетворюється в нуль. Тут можливі три різні випадки (рис. 5.5 а-в).
Рисунок 5.5 – Характер стійкості особливої точки залежно від знака функції f(x) а–стійка особлива точка; б, в – нестійкі точки
• 1. Поблизу стану рівновагизмінює знак з плюса на мінус при зростанні X (див. рис. 5.5 а). Таказміна знака f(x) у точці X = х означає, що при
швидкість зміни
позитивна. При цьому х збільшується, тобто прямує до
. При
, тобто X зменшується і знову прямує до
. Звідси випливає, що відображальна точка знаходиться в достатній близькості від стану рівноваги
й асимптотично до нього наближатиметься при зростанні t. Звісно, що в цьому разі стан рівноваги стійкий за Ляпуновим 2.1(х) змінює знак поблизу стану рівноваги
з мінуса на плюс при зростанні X (див. рис. 5.5 б). Проводячи аналогічні судження, легко побачити, що відображальна точка, поміщена в достатній близькості до стану рівноваги, віддалятиметься від нього. Звідси випливає, що в цьому разі стан рівноваги нестійкий за Ляпуновим.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова“ на сторінці 2. Приємного читання.
