Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми

Теорія систем в екології

Екологічні фактори діють на організм різними шляхами. У найпростішому випадку спостерігається прямий вплив. Так, сонячне проміння освітлює ящірку, яка лежить нерухомо, і тіло її нагрівається. З іншого боку, дуже часто екологічні фактори впливають на організм опосередковано, через безліч проміжних ланок. Наприклад, поєднання високої температури повітря з низькою вологістю і відсутністю дощів призводить до посухи, іноді це набуває катастрофічного характеру (вигоряє рослинність, травоїдні мігрують або гинуть).

Життя організмів будь-якої популяції в екосистемі господарсько освоєних регіонів проходить під дією множини екологічних факторів біотичної, абіотичної та антропогенної природи (табл. 2.3). Хоча кількість екофакторів е потенційно безмежною, за ступенем впливу на організми та їх угруповання вони нерівносильні. Тому в екосистемах різного типу можна виділити найістотніші (імперативні) фактори. Крім природних екзогенних факторів, до них належать різні форми антропогенного впливу, які теж піддаються диференціації за значущістю наслідків. При визначенні антропогенного впливу необхідно підходити системно, враховуючи взаємодію екологічних факторів при їх сумісній дії чи накладанні дії одного фактора на дію іншого, при якому можливі інші ефекти, ніж при окремому впливі цих факторів, а саме – ефект антагонізму, синергізму чи адитивні (сумативні) ефекти. Наприклад, в умовах аеротехногенного забруднення атмосфери можливі такі варіанти синергізму негативних факторів, небезпечних для лісових екосистем: промислового забруднення і несприятливих природних чинників, взаємодія кількох фітотоксикантів між собою і з токсичними компонентами атмосфери:; . Ступінь дії на рослини залежить також від агрегатного стану фітотоксикантів. Наприклад, кислі гази та за високої вологості атмосферного повітря переходять у форму аерозолів відповідних соляної та азотної кислот, які значно небезпечніші для природних екосистем не лише за хімічною активністю, а й за більшою здатністю осідання у вигляді роси на поверхнях структурних компонентів природних екосистем, особливо за локалізації токсичних капель на тканинах асиміляційного апарату, що в цілому значно збільшує вплив забруднення атмосфери на біоту.

Тому для встановлення причинно-наслідкових зв'язків під час вивчення змін екосистем доцільно враховувати:

• диференціацію екофакторів за їх класифікаційними ознаками (табл. 2.3);

• характер часової та просторової динаміки екофакторів;

• ступінь антропогенного впливу на природні імперативні фактори (під час вивчення функцій відгуку в екологічному просторі);

• лімітуючі фактори та взаємодію факторів: ефекти синергізму, сумації, нейтралізації.

Під час вирішення цих завдань методичними проблемами є:

• обґрунтований вибір сукупності діагностичних ознак;

• приведення окремих методик до гдиної методологічної бази (за причин регіональних, методичних чи інших особливостей у діагностуванні антропотехногеиних змін отримують суперечливі результати);

• розроблення алгоритму визначення узагальнених показників;

• встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Таблиця 2.3 – Класифікація екологічних факторів за Μ. Ф. Реймерсом

За часомЗа періодичністюЗа черговістю виникнення І
ЕволюційнийПеріодичнийПервинний
ІсторичнийНеперіодичнийВторинний
Діючий
За походженнямЗа середовишем виникненняЗа характером
КосмічнийАтмосфернийІнформаційний
АбіотичнийВодний (вологості)Речовинно-енергетичний
БіогеннийГсоморфологічнийФізичний
БіотичнийЕдафічнийГеофізичний
БіологічнийФізіологічнийТермічний
Природно-антропогеннийГенетичнийХімічний
Антропогенний · (техногенний)ПопуляційнийСолоності
Антропний (піклування)БіоценотичнийКислотності
ЕкосистемнийБіогенний (біотичний)
За об'єктом впливуБіосфернийКомплексний
ІндивідуальнийСистемоутворювальний
ГруповийЗа ступенем впливуЕкологічний
ЕтологічнийЛетальнийГеографічний
Соціально-психологічнийЕкстремальнийЕволюції
СоціальнийОбмежувальнийКліматичний (світла, опадів)
Соціально-економічнийПіклувальний
Видовий (у т. ч. людський)МутагеннийЗа спектром впливу
ТсратогеннийВибірковий
Загальної дії

Оцінюючи ступінь загрози чи іншої екологічної ситуації, необхідно визначити, як та наскільки негативні чинники вшивають на природні імперативні фактори. За В. Д. Федоровим та ін., у наземних екосистемах істотними є інтенсивність сонячної радіації, температура та вологість повітря, інтенсивність атмосферних опадів, швидкість вітру, швидкість занесення спор, насіння та інших зародків організмів або надходження дорослих особин різних видів з інших екосистем. Ендогенними імперативними факторами в наземних екосистемах е такі властивості середовища:

• 1) мікрометеорологічні – освітленість, температура та вологість приземного шару повітря, вміст у ньому СОг;

• 2) фунтові – температура, вологість, аерація фунту, фізико-механічні властивості, хімічний склад, вміст гумусу, доступність елементів мінерального живлення, окисно-відновний потенціал;

• 3) біотичні – щільність популяцій різних видів, їх віковий і статевий склади, морфологічні, фізіологічні та поведінкові характеристики.

У водних екосистемах провідними екзогенними факторами е інтенсивність сонячної радіації, швидкість плину, надходження розчиненої і зваженої речовини, приплив організмів. Визначальними ендогенними факторами в них виявляються:

• 1) властивості активного шару повітря над водяною поверхнею (температура, швидкість вітру);

• 2) властивості водяної товщі (освітленість, прозорість (мутність), температура, солоність, вміст O2 та CO2, біогенних елементів, розчинених і зважених органічних речовин, кислотність, окисно-відновний потенціал);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина перша. Основи використання теорії систем в екології

  • Зв'язок теорії систем з іншими науками

  • Поняття системи

  • Властивості систем

  • Класифікація систем

  • Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем

  • Складність екологічних систем

  • Закономірності функціонування екологічних систем

  • Ступені організації екосистем

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема – біосфера

  • Енергетичний баланс екологічних систем та їх продуктивність

  • Біологічна продуктивність екологічних систем

  • Екологія популяцій

  • Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми
  • Види дії екологічних чинників на організми

  • Екологічна ніша з позицій системного підходу

  • Природна динаміка та еволюція екосистем

  • Екологічна сукцесія

  • Еволюція екосистем

  • Флуктуації екосистем

  • Стійкість, стабільність та самоочищення екосистем

  • Самоочищення екологічних систем

  • Системний аналіз самоочищення біотехноценозу

  • Основні закони функціонування екологічних систем

  • Методологія системного аналізу довкілля

  • Основні принципи системного аналізу

  • Етапи і послідовність системного аналізу

  • Методика проведення системного аналізу

  • Методи системного аналізу

  • Формалізовані методи

  • Методологія побудови або ідентифікації складних систем

  • Опис системи на вербальному рівні

  • Історична форма опису системи

  • Предметна форма опису системи

  • Функціональна форма опису системи (функціональний аналіз)

  • Принципи моделювання екологічних систем і процесів

  • Класифікація моделей

  • Властивості моделей

  • Підходи до фізичного і математичного моделювання

  • Узагальнений алгоритм побудови математичної моделі

  • Формалізовані процедури системного аналізу

  • Декомпозиція та агрегація

  • Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції

  • Агрегатування

  • Частина друга. Використання теорії систем для розв'язання екологічних задач

  • Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова

  • Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості

  • Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр

  • Дослідження стійкості нелінійних систем за методом Ляпунова

  • Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра

  • Використання методів системного підходу та моделювання в екології

  • Детерміністські моделі

  • Стохастичні моделі

  • Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли

  • Динамічні моделі в екології

  • Узагальнені моделі взаємодії двох видів

  • Матричні моделі

  • Оптимізаційні моделі

  • Ігрові моделі

  • PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами