Парцелярні екосистеми

Теорія систем в екології

Разом з тим розрідження верхнього ярусу сприяє посиленню розвитку рослин нижніх ярусів унаслідок поліпшення світлового режиму, вологи, тепла, а також підвищення вмісту мінеральних речовин у ґрунті. Розростання нижніх ярусів позитивно впливає на тварин і в кількісному, і в якісному відношенні. Це особливо виражено в лісових біоценозах, де при розрідженні деревостою густо розростаються чагарники або світлолюбна трав'яниста рослинність. При повному ж злитті деревостою, наприклад у молодниках, може спостерігатися пригнічення навіть тіньовитривалих трав і мохів. Потрібно відмітити, що не завжди верхній ярус домінує над нижнім. Так, на верховому болоті пануюча роль належить сфагновому покриву.

У біоценозі вертикальний розподіл організмів обумовлює і певну структуру в горизонтальному напрямі. Розчленована в горизонтальному напрямі одержала назву мозаїчності і властива практично всім фітоценозам (рис. 2.7).

Мозаїчна будова липо-ялинового лісу:

Рисунок 2.7 – Мозаїчна будова липо-ялинового лісу:

1 – ялиново-волосисто-осинова ділянка; 2 – ялиново-моховита ділянка; 3 – густі групи ялинового підростання; 4 – ялиново-липовий; 5 – підростання ялини під осиною; 6 – осиново-яглицева ділянка; 7 – великопапоротевий у вікні; 8 – ялиново-щитниковий; 9 – хвощевий у вікні (за Н. В. Дилісом, 1971)

У їх межах виділяють такі структурні одиниці: мікроугруповання, мікроценози, мікрофітоценози, парацели і т. ін. Ці мікроугруповання різняться видовим складом, кількісним співвідношенням різних видів, зімкненою, продуктивністю та іншими властивостями.

Обумовлена мозаїчність такими причинами, як неоднорідність мікрорельєфу ґрунтів, середовищеутворювапьний вплив рослин і їх біологічні особливості. Мозаїчність може виникнути як наслідок діяльності людини (вибіркова рубка, багаття та ін.) або тварин (викиди ґрунту і їх подальше заростання, утворення мурашників, толочення і збурювання травостою копитними тощо), вивалювання деревостою під час шквалів і т. ін.

Під впливом життєдіяльності окремих видів рослин зміни середовища створюють фітогенну мозаїчність. Наприклад, вона добре виражена у змішаних хвойно-широколистяних лісах. Порівняно з листяними породами ялина сильніше притіняє поверхню ґрунту, затримує кронами більше дощової вологи та сніг. Опадання ялини розкладається повільніше, сприяє підзоленню Грунту. Нагадаємо, що в геоботаніці структурна частина фітоценозу одержала назву синузїї (рис. 2.8).

Парцела з іншим

Консорція, синузія і парцела (за Μ. Ф. Реймерсом, 1990)

Рисунок 2.8 – Консорція, синузія і парцела (за Μ. Ф. Реймерсом, 1990)

Наступний розділ:

Біогеоценозні екосистеми

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія систем в екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Парцелярні екосистеми“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина перша. Основи використання теорії систем в екології

  • Зв'язок теорії систем з іншими науками

  • Поняття системи

  • Властивості систем

  • Класифікація систем

  • Системний аналіз та системний підхід як методології дослідження систем

  • Складність екологічних систем

  • Закономірності функціонування екологічних систем

  • Ступені організації екосистем

  • Парцелярні екосистеми
  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема – біосфера

  • Енергетичний баланс екологічних систем та їх продуктивність

  • Біологічна продуктивність екологічних систем

  • Екологія популяцій

  • Екологічні фактори та їх вплив на життєдіяльність організмів

  • Класифікація екологічних факторів та їх вплив на живі організми

  • Види дії екологічних чинників на організми

  • Екологічна ніша з позицій системного підходу

  • Природна динаміка та еволюція екосистем

  • Екологічна сукцесія

  • Еволюція екосистем

  • Флуктуації екосистем

  • Стійкість, стабільність та самоочищення екосистем

  • Самоочищення екологічних систем

  • Системний аналіз самоочищення біотехноценозу

  • Основні закони функціонування екологічних систем

  • Методологія системного аналізу довкілля

  • Основні принципи системного аналізу

  • Етапи і послідовність системного аналізу

  • Методика проведення системного аналізу

  • Методи системного аналізу

  • Формалізовані методи

  • Методологія побудови або ідентифікації складних систем

  • Опис системи на вербальному рівні

  • Історична форма опису системи

  • Предметна форма опису системи

  • Функціональна форма опису системи (функціональний аналіз)

  • Принципи моделювання екологічних систем і процесів

  • Класифікація моделей

  • Властивості моделей

  • Підходи до фізичного і математичного моделювання

  • Узагальнений алгоритм побудови математичної моделі

  • Формалізовані процедури системного аналізу

  • Декомпозиція та агрегація

  • Процедура декомпозиції. Алгоритм декомпозиції

  • Агрегатування

  • Частина друга. Використання теорії систем для розв'язання екологічних задач

  • Моделі екологічних систем, що описуються одним диференціальним рівнянням першого порядку. Стійкість. Метод Ляпунова

  • Моделі, що описуються системами диференціальних рівнянь другого порядку. Фазова картина системи. Визначення стійкості

  • Лінійні системи. Типи особливих точок: вузол, сідло, фокус, центр

  • Дослідження стійкості нелінійних систем за методом Ляпунова

  • Кінетичні рівняння Лотки та модель Вольтерра

  • Використання методів системного підходу та моделювання в екології

  • Детерміністські моделі

  • Стохастичні моделі

  • Екологічні тригери, автоколивання, граничні цикли

  • Динамічні моделі в екології

  • Узагальнені моделі взаємодії двох видів

  • Матричні моделі

  • Оптимізаційні моделі

  • Ігрові моделі

  • PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами