Біопродуктивність - швидкість виробництва біомаси на певній площі за одиницю часу. Вона може бути кількох видів:
валова первинна продуктивність (продуктивність продуцентів) - швидкість накопичення органічної речовини автотрофами у процесі фотосинтезу за одиницю часу на одиниці площі, включаючи й ту органічну речовину, яка на період визначення була витрачена на дихання;
• чиста первинна продуктивність - швидкість накопичення органічної речовини в рослинних тканинах, яка використовується на забезпечення росту і розвитку, тобто без тієї кількості речовини, що була витрачена на дихання;
• вторинна продуктивність (біомаса, яку виробляють консументи та організми, що розкладаються) - швидкість накопичення органічної речовини консументами на одиницю площі за одиницю часу.
Загалом наземні екосистеми Землі протягом року продукують близько 115 млрд т первинної чистої продукції, третина якої припадає на вологі тропічні ліси. Річна чиста первинна продукція скелястих, піщаних і льодовикових пустель, площа яких дорівнює 16 % площі суші, становить лише 0,07 млрд т, тобто їх продуктивність є найнижчою (близько 3 г/м2 за рік). Світовий розподіл первинної продуктивності в основних екосистемах виглядає таким чином:
• пустелі, глибини океану - менше, ніж 0,5 г сухої речовини за добу на 1 м2;
• степи, глибокі озера, гірські ліси, посіви деяких рослин, води континентального шельфу - від 0,5 до 3,0 г сухої речовини за добу на 1 м2;
• вологі ліси, вторинні ценози, дрібні озера, вологі луки, поливні культури - від 3,0 до 10,0 г сухої речовини за добу на 1 м8;
• естуарії, джерела, наземні угруповання на алювіальних рівнинах, інтенсивне цілорічне землеробство (цукрова тростина) - від 10,0 до 25,0 г сухої речовини за добу на 1 м2.
Середня річна чиста первинна продуктивність Світового океану майже в 1,2 разу менша від продуктивності суші, а за рік у ньому виробляється всього 55 млрд т рослинної маси (що у два рази менше, ніж на суші). У лісах різних типів величина первинної продукції коливається в межах 200-450, а на луках становить 16 т/га. На гектарі Світового океану в середньому міститься у 1000 разів менше фітомаси, ніж на суші. Загальні запаси рослинної продукції біосфери дорівнюють 1841 млрд т, у яких продукція океанів досягає лише дещо більше 0,2 %. Таким чином, відкритий океан, який займає 65 % площі земної кулі (332 млн км2), можна вважати екологічною пустелею. Понад 90 % глобальної фітомаси припадає на лісові екосистеми (головним чином, деревину), що визначає гостроту проблеми забезпечення людства продуктами рослинної їжі та виживання взагалі.
Дуже важливим поняттям, за допомогою якого характеризують екосистеми, є популяція. Популяція - сукупність особин одного виду з однаковим генофондом, яка живе на спільній території протягом багатьох поколінь. Основними показниками біологічної структури популяцій є чисельність, щільність та гомеостаз. Чисельність популяції - загальна кількість особин на певній території, яка постійно змінюється в результаті народження нових особин та їхньої загибелі від різних причин. Щільність популяції - кількість особин або обсяг біомаси на одиницю площі чи об'єму. Гомеостаз популяції - це підтримка оптимальної за певних умов чисельності; гомеостаз здійснюється через взаємовідносини особин.
Під час вивчення тієї чи іншої екосистеми найчастіше характеризують такі її властивості:
• структуру екосистеми, її функціональні компоненти, кругообіг речовин та енергії, тобто все, що визначає, як "працює" екосистема;
• енергетику екосистеми, напрями та швидкість руху речовин та енергії трофічними ланцюгами;
• продуктивність екосистеми у вигляді біологічної продукції і біомаси, продуктивності окремих трофічних рівнів або окремих представників біоти;
• утилізацію організмами природних ресурсів і потоку енергії;
• видовий та популяційний склад, кількісне співвідношення популяцій в екосистемі, а також просторовий розподіл окремих елементів екосистеми.
Виділення та просторове виокремлення різних екосистем роблять досить довільно. Чіткі межі між ними трапляються рідко (наприклад, майже завжди є чітка межа між водною і наземною екосистемами). Між іншими екосистемами встановлюється перехідна зона, що має особливості, властиві обом суміжним системам.
Структура екосистем
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери“ на сторінці 2. Приємного читання.
