У 2008 р. відбулося багато подій у сфері альтернативної енергетики. Різкий стрибок нафтових цін наприкінці 2007 - у першій половині 2008 р. змусив розвинуті країни серйозніше поставитися до потреби переорієнтації своїх енергетичних систем на ВДЕ. З іншого боку, кліматологи вказують, що глобальне потепління вимагає подальших досліджень, але вже стало занадто очевидним фактом: другий рік поспіль відкривається Північно-Західний прохід - вільний від льоду морський шлях із Атлантики у Тихий океан вздовж північного узбережжя Канади. Так само очевидним фактом став "внесок" людини у зміни клімату - дослідження показали, що концентрація вуглекислого газу в атмосфері нині сягнула піку за останні 800 тис. років.
З урахуванням цього, звернення до альтернативної енергетики цілком логічне: навіть якщо врахувати, що сьогодні енергія, отримана із цих джерел, у 2-5 разів дорожча від отриманої за допомогою спалювання вуглеводнів, то перспектива мати планету, яка нагрівається нарешті підштовхнула політиків, насамперед у ЄС, до серйозних рішень. На виборах у США взагалі переміг кандидат, який пообіцяв за допомогою об'ємних надходжень у "зелену" економіку ліквідувати безробіття і вивести країну до економічного процвітання.
Журнал Wired (науково-популярний журнал, присвячений новинкам техніки та електроніки, науковим дослідженням, інноваціям тощо), підсумовуючи розвиток "зелених" енергетичних технологій у 2008 p., встановив їх "гарячу" десятку. Перше місце посідає нова технологія виробництва цементу, продемонстрована компанією Calera. Зазвичай виробництво цементу вимагає чималої кількості тепла, одержуваного за допомогою спалювання палива, і призводить до виділення значної кількості вуглекислого газу (приблизно 1 т газу на 1 т цементу). Каталітична технологія, розроблена у Calera, не тільки істотно знижує споживання тепла, а й передбачає використання самого вуглекислого газу як матеріалу для виробництва. Одна тонна нового цементу здатна "поглинути" півтонни вуглекислого газу. З огляду на те, що світові обсяги виробництва цементу обчислюються мільярдами тонн, то впровадження такої нової технології дозволить значно скоротити навантаження на клімат.
На друге місце оглядачі Wired поставили проект Шая Агассі Project Better Place, що передбачає розгортання інфраструктури станцій із заряджання та заміни акумуляторів для електромобілів. Наявна технологія батарей Демшевського не дозволяє їм проїхати більше 100-150 км, тому мережа таких станцій може бути еквівалентом заправних станцій для звичайних автомобілів. Перший такий проект торік почав упроваджуватися в Ізраїлі.
Здається, технологічний прогрес робить "іронічний" поворот назад: на початку XX ст. приблизно третина автомобілів були електричними, а "знищило" їх масове виробництво машин з двигунами внутрішнього згоряння. Відносна дорожнеча електроенергії, вироблюваної сонячними батареями, багато у чому пов'язана з масштабом. Чим більше будуватиметься "сонячних плантацій", тим дешевшим буде виробництво самих сонячних панелей і виробленої ними електрики. У 2008 р. компанія Nanosolar (третє місце у десятці) розпочала виробництво сонячних панелей на пластиковій основі. Перший завод, який одержав півмільярдні інвестиції від венчурних фондів, зможе випускати щороку сонячних панелей загальною потужністю близько 1 ГВт, що цілком порівнянно з потужностями великих ТЕС.
На п'ятому місці - початок будівництва експериментальних електростанцій з урахуванням іншої технології отримання електрики із сонячного світла - термальної. Експериментальні електростанції вже запущені в Ізраїлі та Іспанії і будуються у США. Сьоме місце у десятці займає відкриття хіміком Д. Носерою з Массачусетського технологічного інституту електрокаталітичної реакції, що дозволить різко скоротити вартість розкладання води на водень і кисень. Але це відкриття стосується не стільки сфери водневої енергетики, а ефективного локального зберігання енергії, отриманої з ВДЕ.
На сьогодні Європа є дуже енергозалежною від постачальників енергоносіїв, а світові ринки нафти, газу і вугілля виявляють певну непередбачуваність і незручність для економік країн, залежних від цих ресурсів, що ставить під загрозу їх стабільний розвиток. Тому Євросоюз крок за кроком прагне до більшої незалежності, намагається максимально розвивати "зелену", альтернативну енергетику, тобто упроваджувати програми енергозбереження і використання ВДЕ. Серед стратегічних цілей до 2020 р., зокрема, доведення частки ВДЕ до 20 % усієї споживаної енергії в Євросоюзі. Це усереднений показник для всього ЄС, для кожної окремої країни ця "планка" варіюється. Розрахунок був зроблений так, щоб урахувати потенціал країни, її здатність провести той або інший рівень реструктуризації своєї економіки. Наприклад, для Німеччини передбачена частка у 18 %, для Швеції - 49 %. На сьогодні частка відновної енергетики у європейському енергобалансі становить не більше 5-6 %.
ВДЕ поки не можуть конкурувати з традиційними видами палива через свою високу собівартість. Тому потрібно виводити на ринки нові технології, підтримуючи ситуацію доти, доки ці технології не зможуть самостійно підтримувати себе вже суто ринковими механізмами. Сьогодні на прикладі таких країн, як Німеччина та Іспанія (особливо Німеччина, де уряд заохочує екологічно орієнтовані проекти, створюючи додаткові робочі місця), можна бачити, що ефективне впровадження альтернативної енергетики не лише можливе, а й здатне приносити відчутні результати у недалекому майбутньому. Стандарти енергозбереження повинні враховуватися при зведенні тих або інших будівель.
Є комплекс нормативів щодо теплоізоляції будівель, системи опалювання тощо, які Європа постійно удосконалює.
Останнім часом виробництво біопалива пов'язують з проблемою вирубки тропічних лісів і навіть з продовольчою кризою. Ще 2-3 роки тому біопаливо здавалося ідеальним вирішенням усіх екологічних проблем, проте помітні і його недоліки: для виробництва біопалива в Бразилії та Індонезії вирубують величезні площі унікальних тропічних лісів, що є "легенями" планети. Тобто виробництво біопалива, покликане зменшити парниковий ефект, може цей ефект посилити, оскільки менше лісів перероблятиме вуглекислий газ на кисень. У результаті ситуація може виявитися ще гіршою, ніж якби ми зовсім не використовували біопаливо.
Отже, виробництво біопалива має бути збалансованим і супроводжуватися відновленням рослинних плантацій. Тут мають бути встановлені дуже суворі екологічні стандарти. І якщо біопаливна продукція того або іншого виробника їм не відповідатиме, він стикнеться з європейським ембарго. Звичайно, біопаливо - це зручне рішення для транспортного сектору: 10 % енергетичного балансу транспортної сфери має забезпечуватися за рахунок саме відновлювальних джерел енергії. Тобто передбачено ширше впровадження не лише автомобілів на біопаливі, а й автомобілів на електричних двигунах (так звана зелена електрика).
У Верхній Австрії опалювання будинків повністю забезпечується за рахунок використання біомаси і сонячних променів - там уже два роки не будують будинків з газовим опалюванням. І річ не стільки у потенціалі країни, скільки у здатності уряду виявити належну політичну волю. Наприклад, Греція та Італія, які мають великий потенціал сонячної енергії, не використовують її навіть для нагрівання води, тоді як на Кіпрі майже у всіх будинках вода нагрівається від енергії Сонця, адже влада Кіпру свого часу наполягла на такому рішенні і тепер економить величезні кошти.
Водночас з-поміж усіх ВДЕ (не враховуючи біопаливо, оскільки воно є відновлювальним ресурсом, а не джерелом енергії) найбільше використовується енергії вітру. По всій Європі встановлені вітряні млини, які забезпечують таку віддачу, що дозволяє їм конкурувати на ринку з традиційними джерелами енергії. Розвиток інших видів ВДЕ також дуже важливий, але поки вони досить високовартісні. Проте, зважаючи на стрімке зростання ціни на традиційні види палива, відновлювані джерела енергії мають високі шанси на поширення.
Ситуацію можна порівняти з ринком комп'ютерних технологій - високий попит і нові наукові досягнення зменшили розміри товарів і знизили їх ціну, сприяючи дедалі активнішому поширенню та інтеграції в наше життя. Нові ефективніші технології сприяють здешевленню альтернативної енергії. Тенденції на ринку енергетики свідчать про зростання конкурентоспроможності альтернативних джерел енергії внаслідок зростання цін на енергії з традиційних джерел (викопне паливо, атомна енергетика). У найближчому майбутньому конкурентоспроможність альтернативних джерел енергії досягне межі, коли вони не потребуватимуть підтримки держав.
Водночас країни, що за допомогою певних інструментів підтримують альтернативну енергетику на своїх ринках, у майбутньому мають шанс досягти високого розвитку економіки, яка стане більш конкурентоспроможною. На жаль, поки не так багато держав це усвідомлюють. Найяскравіший позитивний приклад - Німеччина, де чітко налагоджена система важелів підтримки альтернативної енергетики. Якщо для забезпечення електрикою приватного підприємства побудовано вітряний млин, то його власник зможе продавати надлишки енергії суспільній мережі і отримувати додаткову субсидію за кожен проданий кіловат. Таким чином, підприємства зацікавлені у тому, аби вкладати кошти в альтернативну енергетику. У Німеччині, а також в Іспанії та Швеції, відбувається дуже активне впровадження ВДЕ у промисловості, сільському господарстві, сфері послуг.
Дуже важливим соціальним чинником є створення нових робочих місць. Лише у Німеччині близько 300 тис. робочих місць забезпечені за рахунок виробництва альтернативних видів енергії. Євросоюз замість того, щоб збільшувати імпорт нафти й газу, щороку виділяє кошти на технологічний розвиток економіки та механізми регулювання ринку енергетики, які віддають пріоритет альтернативним джерелам енергії, створюючи тим самим нові робочі місця.
Із 617 млрд кВт/год спожитої у Німеччині у 2008 р. електроенергії 14 % отримано з відновлюваних джерел, насамперед, завдяки використанню енергії води і вітру. Можливість генерувати електроенергію за допомогою вітру зросла, порівняно з 2006 р., утричі. Забезпечення безперебійного енергопостачання - одне з головних завдань в рамках урядових реформ Німеччини, у яких заплановано до 2020 р. довести частку використання ВДЕ у структурі енергоспоживання країни до 25-30 %.
Звичайно, у різних країн є різні потенціали розвитку відновлюваної енергетики, але у тій або іншій формі можливості є у всіх. Якщо країни Середземномор'я мають великі перспективи використання сонячної енергії, то у північніших країн є перевага щодо наявності великих обсягів біомаси. Велика Британія, наприклад, нещодавно стала дуже активно використовувати енергію прибережного вітру, встановлюючи все більше станцій уздовж морського узбережжя. Завжди є багато заходів для будь-якої країни. Немає жодних сумнівів у тому, що майбутнє економік європейських країн - за відновною енергетикою.
Але найближчим часом лідером енергетики стануть ядерні джерела. Запаси урану, якщо порівнювати їх із запасами вугілля, невеликі, але він містить значно більше енергії.
Паралельно з лінією інтенсивного розвитку енергетики розвиватиметься екстенсивна - розосереджені джерела енергії не дуже великої потужності, але з високим ККД, екологічно чисті, зручні в обігу.
Характеристика демографічної ситуації
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Воднева енергетика“ на сторінці 2. Приємного читання.
