Енергія морів і океанів

Основи екології

Біологічні наслідки

Будівництво великої ПЕС буде впливати на важливий біологічний простір уздовж узбережжя океану. Ця смуга називається припливною зоною і простягається від точки найвищого припливу до нижньої точки, що оголюється при відпливі (обидві ці межі трохи зміщуються зі зміною пори року). У цій зоні на піщаних берегах живуть різні організми - краби, креветки, черв'яки і деякі двостулкові молюски, а на скелястих - організми, прикріплені до скель (мідії, устриці, морські жолуді, великі водорості). У воді припливної зони мешкає фітопланктон - діатомові водорості, які переміщуються з водою припливів. Припливна енергія здатна змінити стійкий баланс між видами, що формують угруповання припливної зони.

Поява ПЕС може не тільки вплинути на місцеві угруповання, а й завдати шкоди мігруючим видам, які проходитимуть через турбіни електростанції. Для перешкоджання цьому можуть бути використані сітки, під сумнівом залишається придатність сходових рибоходів. Перелітні птахи, що годуються на солоних маршах, такі як побережники і сивки, ймовірно, будуть знаходити менше їжі в приливному басейні за електростанцією, оскільки організми гинутимуть при проході через турбіну. Поки залишається багато невивчених питань, пов'язаних із біологічними наслідками впливу ПЕС на природу.

Отже, незважаючи на те, що місця, де припливи могли б бути використані для вироблення електроенергії, є в усьому світі, перетворення енергії на ПЕС має суттєві недоліки:

• незбігання основних періодів виникнення припливів, пов'язаних з рухом Місяця, зі звичайним для людини періодом сонячної доби;

• зміна висоти припливу та потужності припливної течії з періодом у два тижні, що призводить до коливання виробництва енергії;

• необхідність створення потоків води з великою витратою при порівняно малому перепаді висот, що змушує використовувати велику кількість турбін, які працюють паралельно;

• великі витрати капіталу на спорудження ПЕС;

• потенційні екологічні порушення, зміни режимів естуаріїв і морських районів.

Енергія морських хвиль

Вітер збуджує хвильовий рух поверхні океанів і морів. Хвилі та береговий прибій мають дуже великий запас енергії. Енергія морських хвиль - це кінетична енергія, яку несе коливання поверхні моря під дією вітру. За допомогою хвильових перетворювачів енергія хвиль реалізується у електричну або іншу придатну до використання. За оцінками дослідників США, загальна енергетична потужність Світового океану дорівнює 90 млрд кВт. А середня хвиля висотою 3 м несе приблизно 100 кВт енергії на 1 м2 узбережжя. З давніх часів людину приваблювала ідея практичного використання величезних запасів хвильової енергії океану, однак це дуже складне завдання і у значних масштабах поки не вирішене.

Ідея отримання електроенергії від морських хвиль була розроблена ще у 1935 р. радянським вченим К.Е. Ціолковським. Одну з перших електростанцій, що використовує енергію морських хвиль, було споруджено у 1970 р. поблизу норвезького міста Берген. Вона має потужність 350 кВт і забезпечує енергією селище із сотні будинків. Можливості створення більш потужних хвильових станцій досліджуються вченими Великої Британії, США та Японії.

Поки вдалося досягти певних успіхів у галузі використання енергії морських хвиль для виробництва електроенергії. Хвильові енергетичні установки застосовуються для живлення маяків, буїв, сигнальних морських вогнів, стаціонарних океанологічних приладів, розташованих далеко від берега. Порівняно зі звичайними електроакумуляторами, батареями та іншими джерелами струму вони дешевші, надійніші і рідше потребують обслуговування. В експериментальних електростанціях навіть невеликі хвилі висотою 35 см примушують турбіну розвивати швидкість понад 2 тис. обертів за хвилину.

В Японії з 1978 р. працює плавуча електростанція, яка використовує енергію морських хвиль. Станція дозволяє отримувати і перетворювати енергію хвиль у камерах компресорного типу на енергію стиснутого повітря. Потім лопатки турбіни обертають електрогенератор. Сьогодні у світі вже близько 400 маяків і навігаційних буїв одержують живлення від хвильових енергетичних установок. Хвильовий електрогенератор успішно експлуатується на плавучому маяку порту Мадрас в Індії. У Норвегії з 1985 р. діє перша у світі промислова хвильова станція потужністю 850 кВт. Енергоустановки такого типу економічно ефективні для малих населених пунктів на узбережжі океану.

Протягом останніх років з'явилося багато різних технічних проектів. Так, у Великій Британії енергетиками спроектований агрегат, що виробляє електроенергію із ударів хвиль. На думку проектувальників, 10 таких агрегатів, встановлених на глибині 10 м поблизу західних берегів Великої Британії, дозволять забезпечити електроенергією місто з населенням 300 тис. людей. Британські острови мають довгу берегову лінію, а в багатьох місцях море залишається бурхливим тривалий час. Один з проектів використання морських хвиль заснований на принципі водяного стовпа, що коливається. У гігантських "коробах" без дна І з отворами вгорі під впливом хвиль рівень води то піднімається, то опускається. Стовп води діє на зразок поршня; засмоктує повітря і нагнітає його в лопатки турбін. Головну складність становить узгодження інерції робочих коліс турбін з кількістю повітря у коробах, щоб за рахунок інерції зберігалася постійною швидкість обертання турбінних валів у широкому діапазоні умов на поверхні моря.

Сьогодні Велика Британія будує найбільшу у світі хвильову електростанцію, де планується випробувати одразу декілька технологій перетворення енергії хвиль в електричний струм. Незважаючи на статус демонстраційної, станція матиме потужність 20 МВт. Багатомільйонний проект Wave Hub, що фінансується за кошти уряду Великої Британії, європейських фондів і промислових компаній, передбачає незвичну схему: ділянки моря розміром 1x2 км будуть передані в оренду промисловим компаніям. На цих ділянках встановлять комплекси хвильових генераторів різних схем, які будуть поєднані з берегом (рис. 6.9).

Широким є коло можливостей хвильових енергетичних комплексів (ХЕК). ХЕК різних потужностей можуть бути використані для енергозабезпечення прибережних і острівних поселень, а також морських суден. На базі малопотужних ХЕК можливе створення метеосистем, глобальних і регіональних систем зв'язку та навігації, систем телекомунікації, а також встановлення апаратури аварійного індивідуального життєзабезпечення тощо. Потужні багатомодульні ХЕК можуть бути надійною енергетичною базою для створення екологічно чистих об'єктів переробної промисловості морського і прибережного базування. Такі об'єкти дають можливість здійснювати переробку морепродуктів, опріснювати воду, організувати хімічне виробництво на

План роботи нової хвильової електростанції

рис. 6.9. План роботи нової хвильової електростанції

основі електролізу морської води, а також за допомогою електросинтезу отримувати мономери та полімери.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Енергія морів і океанів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Сучасна екологія як система знань про взаємодію природи та суспільства

  • Структура сучасної екології

  • Новітні галузі екології

  • Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології

  • Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Структура екосистем

  • Харчові взаємовідносини в екосистемах

  • Нехарчові взаємовідносини в екосистемах

  • Екосистемні рівні організації

  • Стабільність та динамічність екосистем

  • Розділ 3. Екологічні фактори

  • Основні характеристики екологічних факторів

  • Класифікація екологічних факторів

  • Вода

  • Температура

  • Кисень

  • Біотичні екологічні фактори

  • Антропогенні фактори

  • Розділ 4. Біосфера як глобальна екосистема

  • Загальна характеристика біосфери

  • Основні властивості і глобальні функції живої речовини

  • Еволюція сучасної біосфери

  • Кругообіги речовини та енергії у біосфері

  • Біогеохімічні цикли у біосфері

  • Кругообіг кисню

  • Кругообіг сірки

  • Антропогенна трансформація біосфери

  • Основні ідеї вчення про ноосферу

  • Основні закони біосферного розвитку

  • Закони екології Коммонера

  • Розділ 5. Природні ресурси і природно-ресурсний потенціал біосфери

  • Загальна характеристика і поділ природних ресурсів

  • Природно-ресурсний потенціал і природокористування

  • Природокористування та ресурсні цикли

  • Поняття екологічного потенціалу

  • Мінеральні ресурси

  • Гірничопромислові ландшафти і рекультивація земель

  • Відходи як вторинні ресурси

  • Земельні ресурси

  • Ґрунти та їх значення в агроекосистемах

  • Основні причини погіршення якості земельних ресурсів

  • Водні ресурси

  • Забруднення Світового океану

  • Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води

  • Міжнародне співробітництво у галузі охорони водних ресурсів

  • Ресурси атмосфери

  • Атмосферне забруднення та його екологічні наслідки

  • Парниковий ефект і глобальне потепління клімату

  • Руйнування озонового шару атмосфери

  • Кислотні опади та їх екологічні наслідки

  • Біологічні ресурси

  • Рослинні ресурси

  • Тваринні ресурси

  • Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів

  • Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства

  • Світова енергетична криза та шляхи її подолання

  • Шляхи подолання енергетичної кризи

  • Сонячна енергетика

  • Вітроенергетика

  • Біоенергетика

  • Геотермальна енергетика

  • Приповерхнева геотермія

  • Інші види альтернативної енергетики

  • Енергія морів і океанів
  • Воднева енергетика

  • Характеристика демографічної ситуації

  • Шляхи вирішення демографічної проблеми

  • Проблеми, пов'язані з демографічною проблемою

  • Розділ 7. Основи екології людини

  • Методи дослідження екології людини

  • Аналіз змін компонентів природного середовища та їх вплив на здоров'я людей

  • Негативні зміни ґрунтового і рослинного покриву

  • Забруднення природного середовища різноманітними відходами

  • Якість товарів народного споживання та продуктів харчування

  • Основні екологозалежні захворювання людини

  • Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини

  • ПІСЛЯМОВА