Водні ресурси

Основи екології

Щодо сировинної функції, то основним ресурсом Світового океану є морська вода. Вона містить 75 хімічних елементів, серед яких такі важливі, як уран, калій, бром, магній. І хоча основний продукт морської води - кухонна сіль (33 % від світового видобутку), але вже добуваються магній і бром, давно запатентовані методи одержання інших металів, серед них і необхідні промисловості мідь та срібло, запаси яких на суші невплинно виснажуються, тоді як в океанських водах їх утримується до півмільярда тонн. У зв'язку з розвитком ядерної енергетики с перспективи для видобутку урану і дейтерію з вод Світового океану, тим більше, що запаси уранових руд на суші зменшуються, а в Океані його близько 10 млрд т; дейтерій взагалі майже невичерпний - на кожні 5000 атомів звичайного водню припадає один атом важкого.

Крім виділення хімічних елементів, морська вода може бути використана для одержання необхідної людині прісної води. Зараз багато промислових методів опріснення: застосовуються хімічні реакції, внаслідок яких домішки видаляються з води; солону воду пропускають через спеціальні фільтри; нарешті, застосовують звичайне кип'ятіння. Але опріснення - не єдина можливість одержання питної води. Є донні джерела, які дедалі частіше виявляються на континентальному шельфі, тобто в областях материкової мілини, що прилягає до берегів суші. Одне з таких джерел розташоване біля берегів Франції - - у Нормандії; воно дає стільки води, що отримало назву "підземна річка".

Мінеральні ресурси Світового океану представлені не тільки морською водою, а й тим, що є в надрах - надра океану, його дно багаті покладами корисних копалин. На континентальному шельфі розташовані розсипні родовища золота й платини; трапляється й дорогоцінне каміння - рубіни, алмази, сапфіри, смарагди. Наприклад, поблизу Намібії вже з 1962 р. йдуть підводні розробки алмазного гравію. На шельфі і частково материковому схилі розташовані родовища фосфоритів, які можна використовувати як добрива, причому запасів їх вистачить на найближчі кілька сотень років. Найбільш цікавий вид мінеральної сировини Світового океану - знамениті залізомарганцеві конкреції, якими вкриті величезні за площею підводні рівнини. Вони є своєрідним "коктейлем" з металів, адже містять мідь, кобальт, нікель, титан, ванадій, але, звичайно ж, найбільше заліза й марганцю. Місця їх розташування загальновідомі, але результати промислової розробки поки ще дуже скромні.

Людство щорічно споживає 22 млн т кухонної солі. Близько третини цієї кількості видобувається з морської води. Зокрема, у Японії 50 % потреб у кухонній солі забезпечує море. Морська сіль - це комплекс різних солей, які містяться в морській воді. З 10 т морської солі можна отримати 1,73 тис. кг сирого гіпсу, 370 кг калійних добрив, 26 кг брому та інші хімічні речовини. Англія щорічно вилучає 4 млн т морської солі, США - понад 2 млн т, Іспанія - 0,8 млн т, Італія і Франція - по 0,5 млн т.

Затока Сиваш, наприклад, є природним сховищем хімічної речовини. За підрахунками вчених, при переробці 125 м3 ропи Сивашу можна отримати 1 т оксиду магнію (до 30 кг на 1 м3). Щорічно із Сивашу може бути вилучено 190 млн т різних солей, у т. ч. 146 млн т кухонної солі, мільйони тон сірчанокислого магнію, 4 млн т хлористого калію, а також хлор, кальцій, бром та ін. Під дном Сивашу виявлено значні запаси мінеральних вод. Так, у межах акваторії Азовського моря розвідано Південно-Сиваське родовище йодобромних вод. Глибина залягання водоносного горизонту - 1000-1700 м. У районах Західного і Східного Сивашу зосереджено великі запаси високоякісних лікувальних грязей. Усе це свідчить про необхідність комплексного використання природних багатств Сиваша.

Активно розвідуються та видобуваються океанська нафта й газ на прибережному шельфі - його запаси становлять від половини до 2/3 світових запасів. У дуже великих обсягах відбувається розробка родовищ у Перській, Венесуельській, Мексиканській затоках, у Північному морі; нафтові платформи розташувалися біля берегів Каліфорнії, Індонезії, у Середземному і Каспійському морях. Мексиканська затока до того ж відома відкритим під час розвідки нафти родовищем сірки, що витоплюється із дна за допомогою нагрітої води. Наприклад, гарячі (більше 60 °С) і важкі "розсоли" Червономорської западини містять величезні запаси срібла, олова, міді, заліза та інших металів. Дедалі більшого значення набуває видобуток матеріалів на мілководдях. Навколо Японії, наприклад, відсмоктують по трубам підводні залізовмісні піски, країна добуває з морських шахт близько 20 % вугілля - над покладами породи споруджують штучний острів і бурять стовбур, що розкриває вугільні шари.

У Світовому океані розчинено: 1,4 o 10і6 т натрію, 1,8 * 1015 т магнію, 5,6 o 10" т кальцію, 5,3 o 10м т калію, близько 20 млрд т урану, 15 т міді, 500 кг срібла і від 8 до 10 млн т золота. Освоєно виробництво з морської води магнію, брому (99 % світових запасів брому зв'язано у цьому гігантському розчині). Підраховано, що у водах Світового океану розчинено стільки золота, що його припадає більше 1 кг на кожну людину Землі. На шельфі Туреччини, Китаю, Австралії, Арктики, США розвідані родовища вугілля. З океанічної сировини видобувають 4 % світової сірки. Загальні запаси фосфоритів на океанському шельфі становлять не менше ніж 30 млрд т. Тільки 10 % цієї кількості вистачить для виробництва добрив на кілька років.

На шельфі є також розсипні родовища важких мінералів - джерел для одержання рідкісних металів. Морські розсипи Австралії, наприклад, дають 90 % рутилового концентрату (мінерали рутил та ільменіт містять титан), 60 % світового видобутку циркону (цирконій) і 25 % монациту (торій). Не можна не згадати найбагатші розсипи узбережжя Бразилії, що простягаються на 1600 км, півострова Флорида (США), південного узбережжя Індії, каситеритові піски в підводних розсипах Південно-Східної Азії (основного регіону видобутку олова). Підводний видобуток алмазів ведеться на шельфі Намібії. На поверхні дна Океану виявлені великі скупчення полімінеральних руд, у яких вміст окремих елементів на порядок перевищує запаси їх у родовищах суші.

Не менше значення має також енергетична функція Світового океану. Він є величезним джерелом енергії припливів та океанських течій, хвильової енергії та ін. Багато природних процесів, що відбуваються у Світовому океані, - рух, температурний режим вод - є невичерпними енергетичними ресурсами. Ця властивість припливів і відпливів використовувалася у Франції ще у середньовіччі: у XII ст. будувалися млини, колеса яких рухалися припливною хвилею. Нині у Франції працюють електростанції, що використовують той самий принцип роботи: обертання турбін при припливі відбувається в один бік, а при відпливі - в інший. За оцінками вчених, загальна потужність хвиль Океану, переведена в енергію, наближається до 900 млрд кВт. Світовий потенціал припливної енергії ще вищий - 1 трлн 200 млн кВт. Перша припливна електростанція потужністю 240 тис. кВт запрацювала у 1967 р. у бухті Сен-Мало на Атлантичному узбережжі Франції, у гирлі річки Рані. Особливо велике значення цей потенціал має в умовах швидкої вичерпності традиційних паливних ресурсів.

Дуже важливою є транспортна функція Світового океану, тобто йдеться про Океан як безкоштовну і зручну дорогу, що пов'язує віддалені континенти й острови. Морський транспорт забезпечує майже 80 % перевезень між країнами, що розвиваються. Річний обсяг послуг, які виконує міжнародне торгівельне судноплавство, перевищує 150 млрд доларів щорічно. Морська транспортна діяльність вирізняється високим ступенем динамізму і відносно низькою вартістю.

Океан та його узбережжя мають величезне рекреаційне значення. Мільйони людей відпочивають на океанічному узбережжі, де розташовані курорти світового значення, та подорожують океаном.

Не менш важливою є й наукова функція: саме в Океані відкриті явища планетарного масштабу, дослідження яких допомагає зрозуміти походження та розвиток Землі в цілому. Так, результати глибинного буравлення спеціального судна "Гломар Челленджер" підтверджують факт розширення океанів, розсування земної кори в рифових зонах, звідки починається безперервне "омолодження" океанічного дна. Чим більш значима роль Океану у розвитку людства, чим більше значення має він для світового господарства, тим серйозніші проблеми пов'язані з його екологічним станом.

Світовий океан може також слугувати переробником відходів. Завдяки хімічному і фізичному впливу своїх вод та біологічному впливу живих організмів він розсіює та очищує основну частину відходів, зберігаючи при цьому відносну рівновагу екосистем. Протягом 2500 років у результаті кругообігу води в природі вся вода Світового океану обновляється.

Отже, поняття "водні ресурси" в широкому розумінні охоплює води річок, озер, водосховищ, каналів, морів і океанів, підземні та ґрунтові води, води гірських і полярних льодовиків, атмосферні води. Також до нього відносять і самі водні об'єкти, тобто річки, озера, моря тощо. Вони використовуються для судноплавства, гідроенергетики, рибного господарства, рекреації та іншого без вилучення з них води. Теоретично водні ресурси невичерпні, оскільки вони відновлюються в процесі кругообігу, однак споживання води зростає такими темпами, що проблема чистої води і дефіциту водних ресурсів планети є однією з найбільш актуальних.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Водні ресурси“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Сучасна екологія як система знань про взаємодію природи та суспільства

  • Структура сучасної екології

  • Новітні галузі екології

  • Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології

  • Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Структура екосистем

  • Харчові взаємовідносини в екосистемах

  • Нехарчові взаємовідносини в екосистемах

  • Екосистемні рівні організації

  • Стабільність та динамічність екосистем

  • Розділ 3. Екологічні фактори

  • Основні характеристики екологічних факторів

  • Класифікація екологічних факторів

  • Вода

  • Температура

  • Кисень

  • Біотичні екологічні фактори

  • Антропогенні фактори

  • Розділ 4. Біосфера як глобальна екосистема

  • Загальна характеристика біосфери

  • Основні властивості і глобальні функції живої речовини

  • Еволюція сучасної біосфери

  • Кругообіги речовини та енергії у біосфері

  • Біогеохімічні цикли у біосфері

  • Кругообіг кисню

  • Кругообіг сірки

  • Антропогенна трансформація біосфери

  • Основні ідеї вчення про ноосферу

  • Основні закони біосферного розвитку

  • Закони екології Коммонера

  • Розділ 5. Природні ресурси і природно-ресурсний потенціал біосфери

  • Загальна характеристика і поділ природних ресурсів

  • Природно-ресурсний потенціал і природокористування

  • Природокористування та ресурсні цикли

  • Поняття екологічного потенціалу

  • Мінеральні ресурси

  • Гірничопромислові ландшафти і рекультивація земель

  • Відходи як вторинні ресурси

  • Земельні ресурси

  • Ґрунти та їх значення в агроекосистемах

  • Основні причини погіршення якості земельних ресурсів

  • Водні ресурси
  • Забруднення Світового океану

  • Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води

  • Міжнародне співробітництво у галузі охорони водних ресурсів

  • Ресурси атмосфери

  • Атмосферне забруднення та його екологічні наслідки

  • Парниковий ефект і глобальне потепління клімату

  • Руйнування озонового шару атмосфери

  • Кислотні опади та їх екологічні наслідки

  • Біологічні ресурси

  • Рослинні ресурси

  • Тваринні ресурси

  • Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів

  • Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства

  • Світова енергетична криза та шляхи її подолання

  • Шляхи подолання енергетичної кризи

  • Сонячна енергетика

  • Вітроенергетика

  • Біоенергетика

  • Геотермальна енергетика

  • Приповерхнева геотермія

  • Інші види альтернативної енергетики

  • Енергія морів і океанів

  • Воднева енергетика

  • Характеристика демографічної ситуації

  • Шляхи вирішення демографічної проблеми

  • Проблеми, пов'язані з демографічною проблемою

  • Розділ 7. Основи екології людини

  • Методи дослідження екології людини

  • Аналіз змін компонентів природного середовища та їх вплив на здоров'я людей

  • Негативні зміни ґрунтового і рослинного покриву

  • Забруднення природного середовища різноманітними відходами

  • Якість товарів народного споживання та продуктів харчування

  • Основні екологозалежні захворювання людини

  • Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини

  • ПІСЛЯМОВА