• видобування корисних копалин;
• зберігання рідких і газоподібних корисних копалин у природних і штучних сховищах;
• будівництва різних споруд, сховищ і навіть цілих заводів;
• прокладання транспортних комунікацій (метро, трубопроводів);
• захоронення токсичних промислових і стічних вод.
Головний напрям використання надр - це видобування мінеральної сировини. Серед численних видів діяльності людини є два, що мають особливе значення, оскільки від них залежить існування суспільства: по-перше, це сільське господарство, яке виробляє продукти харчування, по-друге, видобування з надр Землі енергетичної і мінеральної сировини, без чого неможливе функціонування всіх інших галузей господарства. При цьому якщо збільшення виробництва продуктів харчування прямо пропорційне зростанню чисельності населення, то підвищення енергоємності і матеріаломісткості сучасного виробництва набагато його випереджає. Як свідчать статистичні дані, при збільшенні населення у 4,5 рази потреба в енергії зростає у 12 разів, а матеріалів, що видобуваються з надр Землі, - у 9 разів.
За даними ООН, з надр Землі щорічно видобувається близько 20 млрд т корисних копалин. При цьому разом із корисними копалинами з надр на поверхню піднімається ще більше пустих порід (за оцінками, 150 млрд т щороку). Всього ж за всю історію людства, починаючи від бронзового віку, було виплавлено 16 млрд т різних металів, у т. ч. упродовж останніх 45 років - 11 млрд т. Із середини XVI до середини XX ст. споживання людством заліза зросло у 5 тис. разів, і темпи його видобування подвоюються кожні 10 років.
За сучасних технологій видобування і переробки корисних копалин лише 1-5 % речовини, що добувається з надр, використовується у вигляді продукції, а решта йде у відвали і відходи. Заданими науковців, у верхній десятикілометровій товщі літосфери 99 % її маси становлять 12 хімічних елементів: О, Si, Аl, Рb, Са, Nb, К, Мg, Н, Ті, С і Сl. Решта елементів містяться в дуже невеликих обсягах. Тим часом людство використовує всі елементи таблиці Менделєєва, але у різних кількостях. За останні десятиліття величезного значення для економіки всіх країн набули нафта, газ, алюміній, титан, хром, нікель, кобальт, уран, манган, свинець та олово. Міжнародні експерти вважають, що за таких темпів споживання розвідані запаси цих корисних копалин на материках будуть вичерпані за кілька десятиліть.
Як уже було зазначено, ще не всі родовища корисних копалин відкрито та узято на облік. Особливо це стосується шарів літосфери глибше за 3-4 км, вивчених дуже погано. Крім того, величезні запаси мінералів містить Світовий океан, де є родовища нафти й газу, залізо-марганцеві і фосфоритові конкреції, розсипні родовища золота, платини, алмазів, рідкісних металів тощо. Поки ці багатства використовуються дуже мало.
У зв'язку з вичерпанням родовищ у багатьох випадках стає економічно вигідним переробляти так звані некондиційні руди з низьким умістом корисних компонентів, які раніше йшли у відвали. Наприклад, до Другої світової війни у Криворізькому залізорудному басейні залізо добувалося з руд, що містили не менше 50 % цього елемента, бідніші руди йшли у відвали. Після війни кондиційними стали вважатися руди з умістом 46 % заліза, тому стало економічно вигідним переробляти нагромаджені у великих кількостях відвали.
Іншим прикладом може бути вивчення можливостей добування нафти із бітумінозних пісковиків, великі запаси яких є у США. За нинішніх цін на нафту на міжнародному ринку добування такої нафти економічно нерентабельне. Але нафтова криза, що вибухнула у 70-х роках XX ст., змусила вчених США зайнятися розробкою технології добування палива з бітумінозних пісковиків. Було вкладено великі кошти в наукові дослідження, в результаті чого собівартість нафти, що добувається таким способом, удалося знизити у кілька разів. Нафта зі звичайних родовищ дедалі дорожчає, тому у разі збільшення її собівартості вдвоє, порівняно з цінами 1990 р., стане економічно вигідно добувати її з пісковиків.
Великі можливості економії та раціонального використання ресурсів мають і родовища, які розробляються сьогодні у світі. Йдеться передусім про зниження кількісних і якісних втрат корисних копалин під час їх видобування. Кількісні втрати зумовлені тим, що частина руди чи вугілля залишається під землею - на ділянках між блоками та між шахтами, у так званих охоронних ціликах (стовпах породи, не вилученої в процесі розробки для запобігання обвалам покрівлі). Якісні втрати спричинюються тим, що під час видобування частина руди змішується з пустими породами, внаслідок чого вміст металу в руді виявляється нижчим, зростає зольність вугілля тощо.
У разі видобування корисних копалин відкритим способом втрати значно менші (10-12 %), ніж при підземному, шахтному способі (30-40 %). Однак не кожне родовище можна розробляти відкритим способом, також при цьому виникають інші порушення природного середовища. Чималу економію ресурсів дає застосування новітніх технологій видобування корисних копалин: свердловинного гідродобування і вилуговування, підземного виплавляння сірки, газифікації вугілля в надрах та ін. Дуже перспективними вважаються мікробіологічні методи добування корисних копалин: виведено такі штами бактерій, які, розкладаючи сульфіди та інші сполуки металів із дуже бідних руд, переводять їх у розчинну у воді форму, звідки вони після цього можуть бути вилучені економічно вигідним способом.
Відходи як вторинні ресурси
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гірничопромислові ландшафти і рекультивація земель“ на сторінці 3. Приємного читання.
