Основні ідеї вчення про ноосферу

Основи екології

Продумана система поліпшення добробуту трудящих. Про виконання цієї умови поки що важко говорити об'єктивно. Проте В.І. Вернадський попереджав, що процес переходу біосфери у ноосферу не може відбуватися поступово і односпрямовано; на цьому шляху тимчасові відступи неминучі.

Розумне перетворення природи Землі з метою зробити її спроможною задовольнити всі матеріальні, естетичні й духовні потреби населення, яке зростає. Ця умова не може вважатися виконаною, але перші кроки у напрямку розумного перетворення природи вже, безумовно, почали здійснюватися.

Виключення війн з життя людства. Цю умову В.І. Вернадський вважав надзвичайно важливою для створення та існування біосфери. Але вона досі не виконана, і поки не зрозуміло, чи може вона бути виконаною взагалі. Світове співтовариство намагається не допустити світової війни, але локальні війни ще забирають багато людських життів.

Таким чином, можна зробити висновок, що багато з названих В.І. Вернадським умов, необхідних для переходу біосфери у ноосферу, сьогодні вже реалізовано. Разом з тим, принцип саморозвитку людства "національні держави" - "наднаціональні цивілізації" - "глобальне людство" ще не вичерпав змісту свого другого етапу. Попереду людство чекає тривалий період формування наднаціональних, континентальних і міжконтинентальних соціально-політичних утворень, період їх мирної співпраці, а можливо і конфліктного протистояння. При цьому жодна з провідних цивілізацій світу не згодна поступитися власною системою цінностей задля спільної мети. Однак глобальна екологічна криза не дає людству можливості вирішувати це питання століттями, погрожуючи вивести параметри біосфери за межі діапазону, придатного для існування людини. Брак часу наштовхує на висновок, що конфліктний сценарій розвитку цивілізаційного етапу не лише протидіє ноосферному ідеалу, а й є згубним для всього людства.

Люди повинні усвідомлювати, що сьогодні у ноосфері процвітають корупція, тероризм, алкоголізм, наркоманія, проституція; щорічно розкрадається інтелектуальна власність на мільярди доларів. В останні десятиліття зросла кількість психічно хворих людей, виявлено понад 30 раніше невідомих тяжких інфекційних хвороб. Нині 40 % населення світу бракує питної води, а 2,5 млрд не мають доступу до сучасних енергетичних послуг. Відчутні прояви глобального потепління, вміст в атмосфері основного парникового чинника - вуглекислого газу - протягом 1965-1998 рр. зріс удвічі. За період з 1900 р. рівень Світового океану піднявся на 10-20 см. Забруднення довкілля фізичними, механічними, хімічними і біологічними домішками перетворилося на одну з вирішальних причин зниження "якості" і "кількості" здоров'я людей. І хоча у деяких високорозвинених країнах світу завдяки високому рівню добробуту і медицини тривалість життя зросла до 80 і більше років, подальше її зростання стає неможливим внаслідок дії цих факторів.

Еволюція людини відрізняється від еволюції усіх інших організмів тим, що людина не пристосовувалася до природи, а ніби відокремлювала себе від неї. Знаряддя праці, одяг, житло, вогонь - усе це прийоми, за допомогою яких вона відгороджується від довкілля, створює своє власне стабільне середовище. А зберігаючи своє внутрішнє середовище, людина у дедалі більших масштабах змінює середовище зовнішнє. Сьогодні, на жаль, обсяги цих змін стали загрожувати існуванню самої людини.

Антропологи і фізіологи помітили таку особливість: потенційні можливості мозку людини набагато вищі за її фізіологічні потреби. Мозок людини досяг сучасного рівня складності задовго до того, як виникли культура і цивілізація. Складається враження, начебто еволюція людини заздалегідь "передбачала" майбутні потреби виду Homo sapiens і наділила його таким "комп'ютером", який не використовується на повну силу, але, можливо, буде задіяний у майбутньому. За деякими оцінками, мозок сучасної людини реалізує лише близько 2 % своїх потенційних можливостей.

Людина у біосфері Землі стала новою силою, новим фактором. Сьогодні людина вже оволоділа і продовжує оволодівати величезними силами природи, і це поставило перед нею болюче питання - про саму себе. "Людина вперше реально зрозуміла, - писав В.І. Вернадський, - що вона - житель планети, а тому повинна мислити і діяти в новому аспекті, не лише окремої особини, сім'ї або роду, держав або їхніх союзів, а й у планетарному аспекті".

Нині формуються нові взаємовідносини у системі "людина - біосфера". Внаслідок роботи тисяч радіо-, телестанцій, релейних ліній та інших об'єктів Земля сьогодні випромінює енергії в радіодіапазоні (на метрових хвилях) більше, ніж Сонце. Щороку людство лише у сільському господарстві перевертає своїми плугами і культиваторами масу ґрунту, яка у 200 разів більша, ніж маса піску, глини, мулу, що виносяться у Світовий океан усіма річками Землі. Людство стало провокувати справжні землетруси внаслідок підземних ядерних вибухів, а також будівництва великих водосховищ у сейсмічно небезпечних зонах. Сьогодні людина використовує всі елементи таблиці Менделєєва, створює нові сполуки, яких раніше не було на Землі. Усе добуте з надр Землі людина розсіює на поверхні, колосально прискорюючи переміщення хімічних елементів у біосфері, руйнуючи ті біогеохімічні цикли, які склалися протягом мільйонів років.

Запаси енергетичної сировини, металів та іншого, що накопичувалися в природі протягом великих геологічних періодів, людина витрачає за лічені десятиліття, а натомість повертає природі нові сполуки, здебільшого шкідливі для біосфери. На сьогодні за рахунок техногенної діяльності в біосферу потрапило вже близько 50 тис. нових хімічних речовин, не властивих природі і, як правило, шкідливих для живих організмів. Люди й далі продовжують діяти у тому самому напрямі, не усвідомлюючи очевидного факту; Земля, на якій вони розвинулися до сучасного рівня, - це маленька планета з обмеженими ресурсами і дуже вразливим режимом, і вона вимагає до себе тим обережнішого і дбайливішого ставлення, чим ширшими стають можливості людей у порушенні цього режиму.

На думку В.І. Вернадського, людина перебере на себе управління всіма процесами в біосфері, спрямує її розвиток у потрібному для себе напрямі. На зміну "дикій" біосфері має прийти нова оболонка - ноосфера, тобто якісно новий стан біосфери, переробленої, перебудованої розумом людини та її працею. Основоположники вчення про ноосферу вірили, що її становлення веде до впорядкування природної і соціальної дійсності, до досконаліших форм буття. Цей процес В.І. Вернадський і навіть П. Тейяр де Шарден пов'язували із соціалістичною організацією життя людей. У деяких випадках ноосфера розглядалася як повне усунення зла, як загальна гармонія, що особливо типово для її космічних варіантів.

Екологічні тенденції сучасності, однак, настільки тривожні, що вимагають мислити і діяти, незважаючи на теоретичні стереотипи. Потрібна докорінна зміна уявлень про ноогенез - вчення про ноосферу із самого початку мало елементи утопії. Але нині є загроза існуванню природи як самостійної цілісності. Тим часом ставлення до ноосфери продовжує залишатися переважно захопленим, ніби її розвиток жодним чином не пов'язаний з кризою сучасної цивілізації. За В.І. Вернадським, "ноосфера - це гармонійне поєднання природи і суспільства, торжество розуму і гуманізму, де зіллються воєдино наука, суспільний розвиток і державна політика на благо людини, це світ без зброї, війн і екологічних проблем, це мрія, мета, що стоїть перед людьми доброї волі, це віра у велику місію науки і людства, озброєного наукою". Подібне некритичне ставлення до ноосфери, на жаль, й досі панує у нашій повсякденній свідомості.

Ноосфера як гармонія - аналог політичної утопії комунізму та інших мрій про рай. Відповідно до духу часу вона ґрунтується на науці. Так до неї і треба ставитися, хоча проти надій і утопій взагалі виступати немає сенсу. Вони корисні тією мірою, наскільки пом'якшують трагічні реалії, допомагаючи жити. Коли ж утопія заважає тверезому погляду на речі, вона може стати небезпечнішою за те, від чого рятує. Потрібні реалістичні надії на можливість тривалого розвитку біосфери і ноосфери, за якого швидкість перетворення навколишнього середовища не буде вищою за швидкість нашого пристосування до неї. За ці надії треба боротися, оскільки саме вони є умовою виживання людства.

Оцінюючи роль людського розуму і наукової думки як планетарного явища, В.І. Вернадський дійшов таких висновків:

• 1. Хід наукової творчості є тією силою, якою людина змінює біосферу.

• 2. Ці зміни біосфери відбуваються незалежно від людської волі, стихійно, як природний процес.

• 3. А оскільки середовище життя є організованою оболонкою планети - біосферою, то входження нового чинника її зміни - наукової роботи людства - є природним процесом переходу біосфери в нову фазу - фазу ноосфери.

На шляху перетворення біосфери на ноосферу виникають нові за якістю кругообіги речовини, основні ознаки яких такі:

• o Збільшується обсяг матеріалу, що механічно вилучається із земної кори; це пов'язано зі збільшенням розробок родовищ корисних копалин.

• o Відбувається масове споживання (спалювання) продуктів фотосинтезу минулих геологічних епох.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні ідеї вчення про ноосферу“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Сучасна екологія як система знань про взаємодію природи та суспільства

  • Структура сучасної екології

  • Новітні галузі екології

  • Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології

  • Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Структура екосистем

  • Харчові взаємовідносини в екосистемах

  • Нехарчові взаємовідносини в екосистемах

  • Екосистемні рівні організації

  • Стабільність та динамічність екосистем

  • Розділ 3. Екологічні фактори

  • Основні характеристики екологічних факторів

  • Класифікація екологічних факторів

  • Вода

  • Температура

  • Кисень

  • Біотичні екологічні фактори

  • Антропогенні фактори

  • Розділ 4. Біосфера як глобальна екосистема

  • Загальна характеристика біосфери

  • Основні властивості і глобальні функції живої речовини

  • Еволюція сучасної біосфери

  • Кругообіги речовини та енергії у біосфері

  • Біогеохімічні цикли у біосфері

  • Кругообіг кисню

  • Кругообіг сірки

  • Антропогенна трансформація біосфери

  • Основні ідеї вчення про ноосферу
  • Основні закони біосферного розвитку

  • Закони екології Коммонера

  • Розділ 5. Природні ресурси і природно-ресурсний потенціал біосфери

  • Загальна характеристика і поділ природних ресурсів

  • Природно-ресурсний потенціал і природокористування

  • Природокористування та ресурсні цикли

  • Поняття екологічного потенціалу

  • Мінеральні ресурси

  • Гірничопромислові ландшафти і рекультивація земель

  • Відходи як вторинні ресурси

  • Земельні ресурси

  • Ґрунти та їх значення в агроекосистемах

  • Основні причини погіршення якості земельних ресурсів

  • Водні ресурси

  • Забруднення Світового океану

  • Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води

  • Міжнародне співробітництво у галузі охорони водних ресурсів

  • Ресурси атмосфери

  • Атмосферне забруднення та його екологічні наслідки

  • Парниковий ефект і глобальне потепління клімату

  • Руйнування озонового шару атмосфери

  • Кислотні опади та їх екологічні наслідки

  • Біологічні ресурси

  • Рослинні ресурси

  • Тваринні ресурси

  • Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів

  • Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства

  • Світова енергетична криза та шляхи її подолання

  • Шляхи подолання енергетичної кризи

  • Сонячна енергетика

  • Вітроенергетика

  • Біоенергетика

  • Геотермальна енергетика

  • Приповерхнева геотермія

  • Інші види альтернативної енергетики

  • Енергія морів і океанів

  • Воднева енергетика

  • Характеристика демографічної ситуації

  • Шляхи вирішення демографічної проблеми

  • Проблеми, пов'язані з демографічною проблемою

  • Розділ 7. Основи екології людини

  • Методи дослідження екології людини

  • Аналіз змін компонентів природного середовища та їх вплив на здоров'я людей

  • Негативні зміни ґрунтового і рослинного покриву

  • Забруднення природного середовища різноманітними відходами

  • Якість товарів народного споживання та продуктів харчування

  • Основні екологозалежні захворювання людини

  • Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини

  • ПІСЛЯМОВА