Стабільність та динамічність екосистем

Основи екології

Далі події розвиваються таким чином. Між заростями починає розростатися верба, яка створює для трав'янистої рослинності тінь, і піонерна спільнота замінюється спільнотою верболозу із злаковим травостоєм. У новій спільноті значно різноманітніший видовий склад як рослин, так і тварин, складніша структура наземної і підземної частин екосистеми, а між компонентами встановлюються стійкі взаємовідносини. Однак у таку екосистему ще можуть потрапити нові види, тому подібні спільноти називають тимчасовими.

Справді, з часом у вербних заростях з'являються деревні види (наприклад, тополя, дуб, береза, ялина тощо); у їхній тіні верба вже рости не може і тому поступається місцем деревам та тіньовитривалим чагарникам і травам. У цій новій спільноті створюється середовище, умови у якому настільки специфічні, що можливість появи нових видів майже виключена. Такі спільноти називають постійними, або корінними (кінцевими).

Вторинна сукцесія - це відновлення екосистем, які вже колись існували на певній території. Це ті сукцесії, що відбуваються після часткового знищення або пошкодження якогось компонента екосистеми. Прикладом може бути перетворення занедбаних полів у ліси. Якщо поле на місці вирубаного лісу перестати обробляти, за декілька стадій тут знов сформується лісова екосистема. Спочатку оселяються трави, потім їх витісняють вищі види різнотрав'я. Далі у трав'яний покрив укорінюються молоді сосни; під їх пологом новим сходам сосни вже не вистачає світла, тому починає формуватися підріст широколистяних порід. Нарешті, коли сосни відімруть (40-100 років), вони заміняються листопадним лісом. Для вторинної сукцесії дуже важливим є початкова наявність родючого шару ґрунту; якщо він знищений, сукцесія може відбуватися аналогічно до первинної.

У випадку, якщо одні види вимирають, а ті, що вижили, розмножуються, адаптуються та змінюються під впливом природного відбору, має місце еволюційна сукцесія. Еволюційні сукцесії (вікові зміни екосистем) - фундаментальні великомасштабні зміни екосистем, які тривають протягом багатьох століть і навіть тисячоліть. Дослідження свідчать, що екосистеми перебувають у постійному розвитку, змінюються навіть стійкі корінні спільноти, хоча й дуже повільно. Ці зміни зумовлені еволюційними змінами самих видів, тобто супроводжуються зникненням одних та появою інших видів, більш пристосованих до змінених умов мешкання. Подібні зміни починаються не із заселення позбавлених життя ділянок, а з перебудови внутрішніх зв'язків уже в сформованих екосистемах. Такі перебудови відображають історію розвитку всієї біосфери.

Незворотні зміни, тобто ті, що відображають поступальні якісно нові структурно-функціональні перебудови в екосистемі, належать до еволюційних змін та характеризують еволюцію екосистем. До категорії еволюційних не слід зараховувати катастрофічні зміни у структурно-функціональній організації екосистем, які зумовлені природними (наприклад, виверження вулканів) або антропогенними (наприклад, хімічне забруднення чи техногенний вплив) факторами, що спричиняють руйнування керованої системи та її "пам'яті ".

Якщо динамічні зміни екосистем є зворотними, то це означає, що в усіх випадках, незважаючи на складність і тривалість сукцесії, змінена тим чи іншим фактором екосистема повертається до свого первинного стану. Таким чином, до категорії динаміки екосистем зараховуються всі ті сукцесійні перетворення, які відбуваються від моменту заселення організмами ґрунтотворної породи, свіжих лавових чи алювіальних полів або оголеної території до виникнення і подальшого існування на цьому місці клімаксової екосистеми.

Отже, сукцесія завершується стадією, коли всі види екосистеми розмножуються і при цьому зберігають відносно постійну чисельність, тому подальших змін її складу не відбувається. Такий рівноважний стан називають клімаксом, а екосистему - клімаксовою (від грец. klimax - найвища точка, кульмінація). Коли екосистема наближається до стану клімаксу, у ній спостерігається уповільнення всіх процесів розвитку. Це відповідає закону сукцесійного уповільнення: процеси, які відбуваються в зрілих рівноважних екосистемах, як правило, виявляють тенденцію до зниження темпів.

Як правило, сукцесійні зміни в екосистемах відбуваються поступово, але можливі й різкі зміни, які викликають популяційний вибух деяких видів за рахунок загибелі інших. У таких випадках говорять не про сукцесію, а про екологічне порушення. У більшості випадків вони викликані антропогенним втручанням, наприклад, у результаті скидання теплих стічних вод у природні водойми, що викликає бурхливий зріст деяких водоростей.

Зміни можуть бути такими різкими, що практично жоден компонент екосистеми не зберігається, тобто настає її загибель. Діяльність людини, не враховуючи землетрусів, виверження вулканів та інших природних катастроф, може призвести до порушень та загибелі екосистем. Ось деякі види антропогенної діяльності, які призводять до зникнення багатьох видів живих істот:

• знищення лісів задля вирощування сільськогосподарської продукції, будівництва житла, заради отримання палива тощо;

• будівництво каналів і гребель на річках, що призводить до осушення одних та затоплення інших територій;

• забруднення води та повітря різноманітними відходами;

• навмисна або випадкова інтродукція нових видів у екосистеми;

• надмірний випас худоби;

• надмірно інтенсивне полювання, рибальство, навмисне знищення хижаків;

• використання пестицидів та отрутохімікатів у сільському господарстві.

Все це та багато іншого призводить до скорочення популяцій та вимирання видів, а тим самим - до зниження різноманітності біосфери.

При зміні будь-якого фактора (наприклад, стійкого похолодання) вид, який погано пристосований до нових умов, може розвиватися одним з трьох шляхів:

• міграція - пошук місця проживання з відповідними умовами існування;

• адаптація - пристосування до виживання в нових умовах. Відповідно до так званої "аксіоми Дарвіна", кожен вид адаптований до чітко визначеної, специфічної для нього сукупності умов існування - екологічної ніші;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи екології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стабільність та динамічність екосистем“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Сучасна екологія як система знань про взаємодію природи та суспільства

  • Структура сучасної екології

  • Новітні галузі екології

  • Об'єкти дослідження, методи й основні завдання екології

  • Розділ 2. Екосистеми та їх місце в організації біосфери

  • Структура екосистем

  • Харчові взаємовідносини в екосистемах

  • Нехарчові взаємовідносини в екосистемах

  • Екосистемні рівні організації

  • Стабільність та динамічність екосистем
  • Розділ 3. Екологічні фактори

  • Основні характеристики екологічних факторів

  • Класифікація екологічних факторів

  • Вода

  • Температура

  • Кисень

  • Біотичні екологічні фактори

  • Антропогенні фактори

  • Розділ 4. Біосфера як глобальна екосистема

  • Загальна характеристика біосфери

  • Основні властивості і глобальні функції живої речовини

  • Еволюція сучасної біосфери

  • Кругообіги речовини та енергії у біосфері

  • Біогеохімічні цикли у біосфері

  • Кругообіг кисню

  • Кругообіг сірки

  • Антропогенна трансформація біосфери

  • Основні ідеї вчення про ноосферу

  • Основні закони біосферного розвитку

  • Закони екології Коммонера

  • Розділ 5. Природні ресурси і природно-ресурсний потенціал біосфери

  • Загальна характеристика і поділ природних ресурсів

  • Природно-ресурсний потенціал і природокористування

  • Природокористування та ресурсні цикли

  • Поняття екологічного потенціалу

  • Мінеральні ресурси

  • Гірничопромислові ландшафти і рекультивація земель

  • Відходи як вторинні ресурси

  • Земельні ресурси

  • Ґрунти та їх значення в агроекосистемах

  • Основні причини погіршення якості земельних ресурсів

  • Водні ресурси

  • Забруднення Світового океану

  • Водоспоживання та відновлення ресурсів прісної води

  • Міжнародне співробітництво у галузі охорони водних ресурсів

  • Ресурси атмосфери

  • Атмосферне забруднення та його екологічні наслідки

  • Парниковий ефект і глобальне потепління клімату

  • Руйнування озонового шару атмосфери

  • Кислотні опади та їх екологічні наслідки

  • Біологічні ресурси

  • Рослинні ресурси

  • Тваринні ресурси

  • Заходи з охорони і відтворення біологічних ресурсів

  • Розділ 6. Глобальні екологічні проблеми людства

  • Світова енергетична криза та шляхи її подолання

  • Шляхи подолання енергетичної кризи

  • Сонячна енергетика

  • Вітроенергетика

  • Біоенергетика

  • Геотермальна енергетика

  • Приповерхнева геотермія

  • Інші види альтернативної енергетики

  • Енергія морів і океанів

  • Воднева енергетика

  • Характеристика демографічної ситуації

  • Шляхи вирішення демографічної проблеми

  • Проблеми, пов'язані з демографічною проблемою

  • Розділ 7. Основи екології людини

  • Методи дослідження екології людини

  • Аналіз змін компонентів природного середовища та їх вплив на здоров'я людей

  • Негативні зміни ґрунтового і рослинного покриву

  • Забруднення природного середовища різноманітними відходами

  • Якість товарів народного споживання та продуктів харчування

  • Основні екологозалежні захворювання людини

  • Екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Абіотичні екологічні фактори та їх вплив на здоров'я людини

  • Вплив біотичних екологічних факторів на здоров'я людини

  • ПІСЛЯМОВА