Розділ 87

— Раніше цієї драбини тут не було, — зауважив Колле.

— Не було, капітане. Це я її поставив. Ми знімали відбитки біля «роллс-ройса», коли я побачив на підлозі цю драбину. Я б не звернув на неї уваги, якби щаблі не були стерті й вимазані болотом. Це означає, що драбиною хтось часто користується. Вона якраз дістає до горища з сіном, тож я її поставив і поліз подивитися, що там.

Колле подивився на високу копицю сіна, до якої було прихилено драбину. Хтось туди постійно лазить? Звідси горище здавалося зовсім занедбаним, щоправда, більшої його частини знизу не було видно.

Нагорі на драбині з’явився старший агент науково-технічного відділу. Він дивився вниз.

— Вам напевно буде цікаво це побачити, лейтенанте, — сказав він і жестом запросив Колле нагору.

Колле втомлено кивнув, пішов до старої драбини і поліз нагору. Драбина була старомодна і звужувалась догори. Уже доволі високо Колле мало не зісковзнув із тонкого щабля. Стайня під ним закрутилась. Але він опанував себе і швидко подолав решту щаблів. Агент, що стояв нагорі, простягнув йому руку. Колле схопив її і незграбно виліз на горище.

— Це там, — сказав агент, показавши кудись у глиб бездоганно чистого горища. — Тут тільки одна пара відбитків. Скоро знатимемо, чиї вони.

Колле напружив зір, намагаючись розгледіти у тьмяному світлі те, що стояло біля дальньої стіни. Що за дідько? Це був повний комплект найсучаснішого комп’ютерного обладнання — два вертикальні процесори, монітор з пласким екраном, колонки, набір жорстких дисків і багатоканальний звукозаписний пристрій з автономним джерелом живлення.

Чому це хтось вирішив працювати аж тут? Колле підійшов до комп’ютера.

— Ви вже оглянули систему?

— Це пост прослуховування.

Колле сторопів.

— Прослуховування?

Агент кивнув.

— Найсучасніше обладнання. — Він показав на стіл, завалений електронними деталями, інструкціями, інструментами, дротами, паяльниками та іншим електронним мотлохом. — Тут хтось добре знає свою справу. Більшість цього обладнання не поступається нашому. Мініатюрні мікрофони, фотоелементи, оперативні запам’ятовувальні пристрої високої ємності. Тут є навіть ці нові нанодиски.

Колле був вражений.

— Ось вам повна система, — сказав агент, простягнувши Колле пристрій, не більший від кишенькового калькулятора. Від нього відходив невеличкий дротик, на кінці якого висів шматочок тонесенької фольги, завбільшки з поштову марку. — Це високопотужна звукозаписна система із жорстким диском і перезаряджувальним акумулятором. Пластинка фольги на кінці дроту — мікрофон, поєднаний із фотоелементом.

Колле знав такі прилади. Ці мініатюрні мікрофони з фотоелементами стали величезним досягненням за останні кілька років. Тепер записний пристрій можна було прикріпити, приміром, десь за настільною лампою, а мікрофон припасувати до нього, підфарбувавши так, щоб він став непомітний. Якщо на цей мікрофон хоча б кілька годин на добу потрапляло денне світло, то фотоелементи постійно підзаряджали систему. Такі «жучки» могли служити вічно.

— А спосіб прийому? — поцікавився Колле.

Агент показав на ізольований дріт, що відходив від процесора. Він тягнувся вгору по стіні і зникав у маленькій дірці в даху.