— Так. Пілот теж був у відчаї, коли ми його допитували. — Фаш поліз до кишені і витягнув перстень із пурпуровим аметистом із знайомим зображенням митри.
Коли Арінґароса взяв перстень і надів знову на палець, на очах у нього виступили сльози.
— Ви стільки для мене зробили. — Він схопив Фашазаруку. — Я вам такий вдячний.
Фаш лише відмахнувся. Підійшов до вікна і задивився на місто. Думками він явно був десь далеко. Тоді повернувся і якось невпевнено запитав:
— Ваша святосте, куди ви тепер?
Таке саме запитання Арінґаросі вже поставили минулої ночі, коли він виходив із замку Ґандольфо.
— Думаю, шлях мій непевний, так само і ваш.
— Так. — Якусь мить Фаш мовчав. — Мабуть, я рано вийду на пенсію.
Арінґароса усміхнувся.
— Віра може творити чудеса, капітане. Лише трішечки віри…
Розділ 104
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Код да Вінчі» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 103“ на сторінці 3. Приємного читання.