Розділ «Меч вершника»

Щойно він зник за рогом, як парубок кинувся навтьоки. Ноги йому аж горіли від болю, коли він біг до гаю. Прослизнувши між стовбурами дерев, Ерагон озирнувся, аби пересвідчитись, що його не переслідують. Але все було тихо. Заспокоєний, він перевів подих і вже хотів був схилитися до гілляччя по шкури.

— Ти кудись зібрався? — наче грім серед ясного неба пролунало в нього над головою.

Ерагон рвучко озирнувся. Просто перед хлопцем стояв насуплений Бром. На його голові було видно чималу рану. На поясі Брома висів короткий меч у піхвах, а в руках старий тримав крадені шкури.

Очі в Ерагона аж звузилися від люті. Як це його вистежили? Адже досі все було гаразд. Він міг заприсягтися, що за ним ніхто не стежив.

— Віддайте, — твердо сказав юнак.

— Навіщо? Аби ти міг утекти ще до того, як Герроу поховають? — із докором спитав старий.

— Це вас не обходить! — стояв на своєму нарубок. — Чому ви за мною стежили?

— Та я й не стежив, — буркнув Бром. — Я просто чекав на тебе. То куди ж ти зібрався?

— Нікуди! — гукнув Ерагон і вихопив шкури з рук старого.

— Гадаю, тобі вистачить м’яса для дракона, — несподівано сказав той.

— Про що це ви? — спохмурнів юнак.

— Не треба мене дурити. — Бром схрестив руки на грудях. — Бо я знаю, звідки в тебе та мітка.

Це гедвей ігназія, або сяюча долоня. Адже ж ти торкався новонародженого дракона? А ще я знаю, для чого ти приходив до мене зі своїми питаннями. Нарешті, я знаю, що вершники повернулися.

Ерагон випустив із рук шкури та м’ясо. «Отже, це сталося, — промайнуло в нього в голові. — Тож треба мерщій тікати! Хоча з такими ногами далеко не втечеш. А ось якщо…» Парубок трохи повагався, а потім подумки гукнув:

«Сапфіро!»

Пройшло кілька довгих хвилин, доки вона нарешті відгукнулась.

«Нас викрили! Ти мені зараз же потрібна!» — закричав хлопець, пославши в уяві картинку місцевості, де перебував, і дракон негайно вирушив у політ. Тепер залишалося розібратись із Бромом.

— Як ви про все це дізналися? — глухо спитав парубок.

Бром глянув кудись у далечінь і беззвучно поворушив губами. Нарешті він сказав:

— Було багато підказок, тож мені залишалося тільки правильно їх розтлумачити. Будь-хто з моїм досвідом зробив би те саме. Скажи, а як твій дракон?