Розділ «ОКОВ ПОЛАМАНИХ ЖАНДАРМ»

Йому дай шибеницю – він

Всі язики запхне в петлю.

Не любиться, як смерть, йому,

Що білоруська дітвора

До школи йде, що темну тьму

Просвітлює нова пора,

Що білоруські хлопчаки

По-білоруськи вчиться йдуть!

Російський пане, на віки

Ганьба тобі за цю облудь!

Язик твій царський ми цілком

Запам’ятаєм, не журись,

Тебе твоїм же язиком

Ми пом’янемо ще колись.

Сиди, з брехнею не вилазь,

Бо не скує кайдани знов

Для нас Москви коронна грязь,

Що жить не здатна без оков!

1926