Холод, голод, робота на злих та фальшивих.
Гей, та в кутику місця не мав я застольного,
А втішався лиш мріями й дивними снами.
За порогом було в мене місце бездольного,
За порогом послалася стежка тернами.
Я не пещений ніжно руками дівочими,
Слів сердечних мені не шептало кохання.
Так живу – опечалений – днями та ночами,
Жду людей – не прийдуть вони, знаю зарання.
Наче циган, по світі блукаю без пристані,
Без притулку, без теплої' рідної' хати;
Де надії на славу? Давно вже освистані,
Та й чи славу поету потрібно шукати!
Так, паночки, у славу майбутню не віриться,
І пустих обіцянок не хочеться чути;
А що в серці моєму, в душі моїй діється
Все те піснею стане, крім вашої трути.
Буду пісню складати, але – не багатому,
Не за ваші гучні, золоті привілеї.
Я люблю свій народ і для нього співатиму —
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкраща поезія» автора Янка Купала на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІДПОВІДЬ“ на сторінці 2. Приємного читання.