Повинен обійняти світ,
За всіх терпіти, бути хворим,
Щоб людський поздоровшав рід.
Чи ж пожаліли брат, сестра
За ті боління пісняра?
Мішку, набитому рублями,
Б’є кожен шанівний поклін,
Хоч би злодійськими руками
Та з кривди наповнявся він…
Хто ж бачить бідних поміж нами,
Хто чув нещастя плач і дзвін?
Хто, хоч почути вже пора,
Послухав пісню пісняра?!
Стоїть палац високий, білий,
Будова гарна, все – під шнур, —
Чи там живуть майстри, що вміли
Поставити штудерний мур?
Та ні! Куди? Вони згоріли
Від блискавок життєвих бур.
Зоря трудів, зоря добра
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкраща поезія» автора Янка Купала на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СПРОБА ОКТАВИ“ на сторінці 2. Приємного читання.