TextBook — А ви, Віко, мабуть, не будете серед тих піснярів?
— Неодмінно буду! Інакше я б не приїжджала сюди п’ять разів, як ви підрахували.— Дівчина почервоніла. Не могла простити йому, що під час минулої зустрічі він згадав — чув од пані Гелени,— скільки разів вона приїздила.
Скривився, пропустив її перед собою до кабінету лісничого. Метек і Кульчик грали там у шахи. Поет схопився в місця, засміявся:
— Добра ворожка приїхала. І знову не для мене...
— Перестаньте, хай вам чорт...— майже крикнув, уже не на жарт розсердившись, Едек.
Віка пирхнула, відвернулась од нього.
— Смішний ви із своїми настроями. Справді, герой із картинки!
— Дурна коза! — вибухнув Едек і вийшов з кабінету.
Запала тиша, всі здивовано переглянулись. Хлопцям було неприємно.
Віка зблідла, але не промовила й слова. За кілька хвилин пішла. Клем хотів було провести її, та дівчина різко завернула його.
Едекові було соромно за своє поводження. Вона ж не вробила нічого поганого. Така вже в неї глузлива вдача, а що трохи осадила його за дурні покрики, то не без підстав. Вибило його з рівноваги оте все з Красавчиком.
«Тягнеться за мною, як нещастя»,— думав він тепер, чалапаючи рядом з Метеком угору.
— Слухай,— озвався раптом.— Ти питав про Віку. Бачиш, я ще й досі не можу отямитись. Не забувай, що я пережив почуття вбивці, людини, яка хоч і ненавмисне, але вбила... І мені тепер здається, що все це ще не скінчилося, що воно тягнутиметься за мною, вискакуватиме несподівано всяке казна-що, як із цією дівчиною. Розклеївся...
Він говорив пошепки,— не хотів, щоб його чули позаду.
— Перестань! — накинувся на нього Метек. — Годі, крапка. Що ще має статися? Скінчилось і більше не повернеться. Ти ослаб після хвороби, тому й реагуєш гостріше на кожну дрібницю.
— Можливо... але в мене якесь недобре передчуття.
Метек мимоволі засміявся.
— Знаєш, я міг би все уявити, тільки не тебе з передчуттями. Перестань, друже!
Вже на порозі їх радісно зустрів лісничий, вимахуючи якимось папірцем.
— Ну, нарешті дали талон на мотоцикл. Завтра можна забирати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Там, де козам роги правлять» автора Паукшта Евгеніуш на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VII. Дівчата з-за річки“ на сторінці 3. Приємного читання.