Розділ «- 21 -»

— Боже мій! Невже ти про той старий пожежний дзвін?

— Саме про нього, сер.

— Ти досі від нього не відмовився?

— Ні, сер.

Уявіть, як сильно вразила мене жахлива примха долі, якщо замість того, щоб зневажливо відмахнутися від цієї пропозиції, я почав міркувати, чи не може в ній все-таки бути доля рації.

Як ви маєте пам'ятати, коли він вперше згадав про цей свій план з пожежним дзвоном, я реагував швидко та рішуче. Тоді я назвав це дурницею, і ви маєте пам'ятати, як я зажурився, вважаючи цей план остаточним доказом повного занепаду колись великого розуму. Але тепер мені почало здаватися, що в цьому може бути певний шанс. Річ у тому, що я вже дійшов тієї стадії, коли був готовий спробувати будь-що, яким би воно не було тупим.

— Повтори-но мені цей твій план, Дживсе, — задумливо сказав я. — Я пам'ятаю, що він мені здався придуркуватим, але я міг пропустити якусь дрібну деталь.

— Тоді ви критикували його, сер, за те, що він надто складний, але мені здається, що насправді він досить прямолінійний. На мою думку, сер, мешканці цього будинку, почувши пожежний дзвін, припустять, що почалася велика пожежа.

Я кивнув. Цей ланцюжок думок був мені зрозумілий.

— Так, це здається логічним.

— За цих обставин містер Ґлоссоп поквапиться рятувати міс Анджелу, а Ґассі тим часом зробить таку саму послугу міс Бассет.

— Це що, базується на психології?

— Так, сер. Можливо, ви згадаєте, що Шерлок Холмс — детектив, якого вигадав покійний сер Артур Конан Дойл — стверджував, що при сигналі пожежної тривоги першим інстинктом будь-кого є рятувати те, що має для нього найвищу цінність.

— Мені здається, що є велика небезпека побачити Таппі з урятованим м'ясним пирогом, але продовжуй, Дживсе, продовжуй. Ти гадаєш, що це може все налагодити?

— Після такої події стосунки в цих двох парах навряд чи залишаться поганими, сер.

— Можливо, ти маєш рацію. Але ж, трясця, якщо ми почнемо дзвонити посеред ночі, чи не налякаємо ми до смерті половину слуг? Є одна покоївка — Джейн її звати, здається — яка стрибає мало не до стелі, якщо хтось несподівано з-за рогу виходить.

— Згоден, сер, це дуже нервова дівчина. Я звернув на неї увагу. Але якщо ми діятимемо негайно, ми запобіжимо таких випадковостей. Усі слуги, за винятком мосьє Анатоля, вночі будуть на танцях у Кінгхем Менор.

— Авжеж! Це зайвий раз демонструє, як сильно я занепав духом. Незабаром я забуду, як мене звати. Що ж, тоді спробуймо уявити собі це. Бумкає дзвін. Ґассі мчить і хапає Бассет… Стоп. А чому їй просто не спуститися сходами?

— Ви не берете до уваги вплив раптової тривоги на жіночий темперамент, сер.

— Це точно.