Розділ «- 21 -»

— Саме так.

— Мене це не дивує.

— А мене дивує.

— Тим не менш, це досить просто.

Вона взяла ще одну сирну паличку. Схоже, вони були їй до вподоби.

— Насправді це просто. Я хочу, щоб ви були щасливі.

— Які ви ласкаві!

— Я присвячу своє життя тому, щоб зробити вас щасливим.

— Які дружні наміри.

— Я хочу зробити хоча б це. Але… можна мені бути з вами відвертою, Берті?

— О, будь ласка.

— Я мушу сказати вам ось що. Ви мені подобаєтесь. Я вийду за вас заміж. Я зроблю все, щоб бути вам хорошою дружиною. Але моя приязнь до вас ніколи не зможе бути тією вогненною пристрастю, що я відчувала до Оґастеса.

— Це саме те, про що я намагався сказати. Саме в цьому є суть. Чому б узагалі не забути про ідею життя зі мною? Закиньте її подалі. Якщо ви кохаєте старого Ґассі…

— Вже ні.

— Та годі!

— Ні. Те, що сьогодні трапилося, вбило моє кохання. На тій красі тепер пляма потворності, я вже ніколи не зможу відчувати до нього те, що відчувала раніше.

Я, звісно, розумів її. Ґассі кинув до її ніг своє серце; вона його підняла та майже відразу після цього дізналася, що він увесь цей час був п'яний в зюзю. Шок мав бути неабиякий. Жодній дівчині не сподобається дізнатися, що чоловікові треба ретельно напитися, щоб попросити її одружитися з ним. Це ранить гордість.

Тим не менш, я не зупинявся.

— Але чи не думали ви, — сказав я, — що можете неправильно сприймати сьогоднішню поведінку Ґассі? Вирішили, що всі докази підтверджують найжахливіше припущення, тим часом як він, можливо, просто перегрівся на сонці? У хлопців, знаєте, бувають сонячні удари, особливо під час спеки.

Вона подивилася на мене, і я побачив, що вона знову ввімкнула мокрі очі.