Розділ «- 21 -»

— Я теж не знав! Це була повна несподіванка. Тим не менш, це трапилося. Офіційне сповіщення було в тій записці, яку ти мені приніс.

— Дивно, сер.

— Що дивно?

— Дивно, що вміст тієї записки був таким, як ви кажете. Коли міс Бассет давала мені те повідомлення, у мене було враження, що вона мала не дуже щасливий настрій.

— Її настрій анітрохи не щасливий. Невже ти думаєш, що вона насправді хоче за мене заміж? Фу, Дживсе! Хіба ти не бачиш, що це всього лише ще один з тих бісових жестів, що швидко перетворюють Брінклі Корт на пекло для всього живого? До дідька всі ці жести, як на мене!

— Так, сер.

— То що мені тепер робити?

— Ви вважаєте, що міс Бассет, попри все, що відбулося, досі має почуття до містера Фінк-Ноттла, сер?

— Вона сумує за ним.

— У такому разі, сер, найкращим планом буде примирити їх.

— Як? От бачиш: ти мовчиш і крутиш великими пальцями. Ти в глухому куті.

— Ні, сер. Якщо я й крутив пальцями, то лише для того, щоб краще думалося.

— Тоді продовжуй крутити ними.

— У цьому вже немає потреби, сер.

— Хочеш сказати, що в тебе вже клює?

— Так, сер.

— Ти мене вражаєш, Дживсе. Розповідай.

— Я маю на увазі ту саму ідею, про яку вже казав вам, сер.

— Хіба ти мені колись казав про якісь ідеї?

— Якщо ви згадаєте той вечір, коли приїхали сюди, сер. Ви були ласкаві запитати в мене, чи не мав я плану щодо того, як помирити міс Анджелу та містера Ґлоссопа, і я насмілився запропонувати…