Розділ «- 16 -»

— Так?

— Ти пам'ятаєш школу, в якій ми вчилися до Ітона?

— Так. Саме там я отримав нагороду за знання Біблії.

— Забудь про свою нагороду за Біблію. Мова йде не про неї. Ти пригадуєш нещасний випадок з Бошером?

Так, я пам'ятав. То був один з найкращих моментів мого юнацтва.

— Генерал-майор сер Вілфред Бошер прийшов до нашої школи, щоб вручити нагороди, — нудним, невиразним голосом почав Ґассі. — Він упустив книгу. Нахилився, щоб підняти її. А коли нахилявся, його штани ззаду порвалися.

— Як ми реготали!

Ґассі скривився:

— Так, ми поводилися як маленькі свині. Замість того, щоб промовчати та виказати співчуття доблесному офіцерові у виключно незручному становищі, ми волали від радості. Я — голосніше за всіх. Ось що трапиться зі мною сьогодні, Берті. Це буде відплата мені за те, що я сміявся з генерал-майора сера Вілфреда Бошера.

— Ні, ні, Ґассі, друже. Твої штани не порвуться.

— Звідки тобі про це знати? Навіть у кращих за мене людей вони іноді рвуться. Генерал Бошер мав медаль «За заслуги», яку отримав за бездоганну службу на північно-західному кордоні Індії, і його штани розірвалися. Я стану посміховищем. Я знаю це. А ти, чудово знаючи, що на мене чекає, верзеш щось про добрі новини. Ну яка новина може бути зараз для мене доброю, окрім повідомлення про епідемію бубонної чуми серед учнів середньої школи «Маркет Снодсбері» та про те, що всі вони вкрилися пухирями й прикуті до ліжок?

Настав час говорити мені. Я лагідно поклав руку йому на плече. Він скинув її. Я знову поклав її. Він знову скинув. Коли я спробував покласти її втретє, він відсунувся та капризно забажав знати, чи не вважаю я себе бісовим остеопатом. На мій погляд, його манери були жахливі, але ситуація вимагала терпіння. Я переконував себе в тому, що після обіду побачу зовсім іншого Ґассі.

— Коли я казав, що маю добрі новини, друже, я мав на увазі новини про Меделін Бассет.

Гарячковий блиск у його очах згаснув, його змінила безкінечна туга.

— Про неї не може бути добрих новин. Я скомпрометував себе остаточно.

— Зовсім ні. Я переконаний, що якщо ти зробиш ще одну спробу, все буде гаразд.

І якомога швидше я розповів йому про розмову між мною та Бассет минулої ночі.

— Тож усе, що тобі потрібно — зустрітися з нею ще раз, і ти не зможеш не отримати від неї згоду. Ти — чоловік її мрії.

Він похитав головою:

— Ні.