— Скажи їм, що перегони не тільки для прудких.
— Чому?
— Ну, це гарний жарт. Зазвичай йому аплодують.
— Я мав на увазі, чому так? Чому перегони не тільки для прудких?
— А, тут ти мене спіймав. Бо великі цабе так кажуть.
— Але що це означає?
— Я думаю, що це має втішати тих, хто нагороди не отримав.
— А мені воно навіщо? Я не про них турбуюсь. Мене турбують ті, хто отримує нагороди, ті маленькі сученята, що виходитимуть до трибуни. А що як вони мені будуть гримаси корчити?
— Не будуть.
— Звідки тобі про це знати? Це, напевно, перше, що спаде їм на думку. А навіть якщо не спаде… Берті, знаєш, що?
— Що?
— Я готовий послухатися твоєї поради й випити.
Я посміхнувся. Він навіть не здогадувався, що підсумував цим мої думки.
— О, з тобою все буде гаразд, — сказав я.
Його знову охопила гарячка.
— Звідки тобі знати, що все буде гаразд? Я напевно переплутаю свої слова.
— Ні.
— Або впущу нагороду.
— Та годі!
— Або ще щось. Я це серцем чую. Я впевнений як ніколи, що сьогодні опівдні трапиться щось таке, що всі з мене реготатимуть. Я вже зараз їх чую. Як гієни… Берті!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маєток Брінклі» автора Пелем Ґренвіл Вудгаус на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „- 16 -“ на сторінці 2. Приємного читання.