Розділ шістнадцятий Богиня лабіринту

Джо натиснув ногою поличку і блискавично шарпнувся вверх, підтягуючись на руках, майже підстрибуючи.

Кам’яний блок впав неймовірно тихо, ніби він був зроблений з вати. Ще. Вже!

Не випускаючи драбинки, Джо сперся ногами на гладеньку поверхні скелі. Деякий час напружено очікував. Блок залишився непорушним.

— Стоїть! — закричав він.

— Бачу! — радісно закричала Кароліна, і її голос, відбившись від дна колодязя, повернувся назад високим ехом. — Що там є?

Джо відчепив ліхтарик від пояса і, вільно стоячи на блокові, який тепер повністю відрізав його від дна колодязя, посвітив ліхтариком вглиб темного отвору.

— Коридор, — сказав він, — який майже зразу повертає вправо. Треба якось забезпечити цю пастку. — Він повільно направив промінь світла по краю отвору. Тоді підняв голову. — Принеси декілька каменів. їх там дуже багато в коридорі. Ми покладемо їх на блок, щоб він не рухався.

— Добре!

Голова Кароліни пропала. Джо чекав, спокійно стоячи на підйомному кам’яному мості. Але навіть в цю хвилину він думав не про винахідливість давніх крітян, а про Елефторіоса Смитракіса, який лежав з потрощеним черепом в тихому замкненому на ключ приміщенні маяка. Вбивця був на волі. Все ще на волі.

— Я принесла камінь, — закричала Кароліна. — Але як тобі його подати?

Вона просунулася далеко в колодязь, тримаючи в руках великий камінь. Джо став на пальці, але не діставав.

— Випусти його з рук!

Він зловив у повітрі камінь і поклав його біля себе. Вони повторили операцію декілька разів, і, нарешті, Джо, схопившись за драбинку, підігнув ноги. Блок не рухався.

— Все в порядку. Можеш опускатися.

Він почекав, поки дівчина не повисла на драбинці, взяв її за талію і поставив поруч себе.

— Боже, — тихо сказала Кароліна. — Хоч би вона там була.

— Хто? — Джо не зрозумів.

— Богиня Лабіринту. Я ж для цього сюди прийшла.

Вона першою вступила в темний вологий коридор. Коридор був тісним, Кароліна мусила нахилити голову. Зробила декілька кроків і стала. Джо був уже біля неї.

Коридор різко опускався вниз. Й далі було темно. Потім з’явився новий поворот. Обоє мовчали.