Розділ «37»

— Там є сíм’я, — відповів чоловік.

Чані стала навколішки й поклала руки на хлюпітливий бурдюк.

— Благословенна вода та сім’я її.

Було щось знайоме в цьому обряді, й Джессіка озирнулася на Превелебну Матір Рамалло. Очі старої були заплющеними, й вона сиділа згорблено, неначе спала.

— Сайядіно Джессіко, — мовила Чані.

Джессіка повернулася, зауваживши, що дівчина дивиться на неї.

— Чи куштувала ти благословенну воду? — запитала Чані.

І перш ніж Джессіка встигла відповісти, Чані продовжила:

— Неможливо, щоб ти куштувала благословенну воду. Ти чужинка й не належиш до обраних.

Зітхання і шелестіння бурнусів прокотилися натовпом. Від того звуку її волосся стало дибом.

— Урожай був багатим, і творця знищено, — оголосила Чані, взявшись розкручувати велику трубку, яка йшла з булькітливого бурдюка.

Джессіка відчула, як навколо неї кипіла небезпека. Вона глянула на Пола, але зауважила, що його повністю охопило зачудування ритуалом і він не відривав погляду від Чані.

«Чи бачив він цю мить у часі? — замислилася Джессіка. Вона поклала руку на живіт, міркуючи про ненароджену донечку, й запитала себе: — Чи маю я право ризикувати нами обома?»

Чані підняла трубку до Джессіки й мовила:

— Це Вода Життя, вода, могутніша за воду Кан, — вода, що звільняє наші душі. Якщо ти Превелебна Матір, вона відкриє для тебе всесвіт. Нехай судить тепер Шай-Хулуд.

Джессіка розривалася між обов’язком перед ненародженою дитиною й обов’язком перед Полом. Вона знала, що заради Пола має взяти трубку й випити вміст бурдюка, але варто було нахилитися до простягненої трубки, як усі її чуття заволали про небезпеку.

Вміст бурдюка мав гіркий запах, схожий на багато відомих їй отрут, але водночас відрізнявся від них.

— Ти маєш випити це зараз, — сказала вона.

«Вороття нема», — нагадала собі Джессіка. Але нічого з вивченого в Бене Ґессерит не спадало їй на думку, щоб допомогти пройти через таке випробування.

«Що це? — запитувала себе Джессіка. — Алкоголь? Наркотик?»