Ліза демонстративно подивилася на годинник:
— Дар’є, ти просила годину — в тебе залишилося три хвилини.
— Є шанс узяти Тінь по свіжих слідах!
Гриша обережно перевернув аркуш паперу з карлючками:
— Потужна тварюка...
— Відкриєш до неї рамку?
Гриша кивнув. Ліза глянула на нього з тривогою:
— Та зрозумійте ви: поїзд пішов! Хоч що ви будете робити — ця дівчина тепер Тінь! І люди, які зараз помирають у реанімації, висять на ній!
Ми всі разом подивилися на Леру. Її бліде лице вкрилось червоними плямами, погляд не відривався від порталу:
— Там дірка в стіні... Ви що, не бачите?!
— А ти, виходить, бачиш, — процідила Ліза.
— Там дуже страшна дірка в стіні... Ну можна я вже прокинуся?!
Ліза почала розминати пальці. Я перехопила її руку:
— Почекай.
— Дві з половиною хвилини, — сказала Ліза. — І жоден з вас не силовик! Як ви збираєтеся давати раду?
— Допоможи!
— Я працюю, — вона подивилася на Леру. — І не можу піти.
— Лізо...
Гриша міцно взяв мене за руку:
— Час спливає. Ходімо, я її підсічу рамкою. Якщо вийде.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Темний світ. Рівновага» автора Дяченки Марина та Сергій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ вісімнадцятий З тіні в тінь“ на сторінці 6. Приємного читання.