Розділ «19 Ви готуєтеся громити»

— Я погодилася, і це коштувало пострілу. І тепер ми знаємо, що їх не можна переконати.

Тоді ви сідаєте, а люди на Плоскому Майданчику замовкають і слухають, що ви змогли взнати з вашої вилазки на поверхню. Армія зайвих людей, що займають будинки, лідерка по імені Данел, принаймні один охоронець. Додаючи це до того, що ви вже знаєте, що деякі каменярі на їх боці, ціле місто десь в Екваторіальній зоні являє похмуру картину. Але саме невідомі факти найбільш тривожні.

— Як вони взнали про дефіцит м'яса? — Ніхто, здається, не тримає зла через одкровення Сірого у розмові з Юккою, або, принаймні, вони цього не роблять прямо зараз, хоча тепер знають, що вона приховувала цю інформацію від них. Головна жінка у коммі мала право зробити такий вибір. — Як вони знайшли ці іржаві вентиляційні отвори?

— З достатньою кількістю людей це не важко, — ви починаєте прикидати, але вона перебиває вас.

— Це так. Ми використовували цей геод так чи інакше протягом п'ятдесяти років. Ми знаємо землю, і нам знадобилися роки, щоб знайти ці отвори. Один в проклятому торф'яному болоті далі вздовж річки, яка волає до неба і іноді ловить вогонь. — Вона сидить, нахилившись вперед, поставивши лікті на коліна і зітхає. — Як вони взнали, що ми тут? Навіть наші торгові партнери бачили тільки Кастрім-верхній.

— Можливо, вони також співпрацюють з орогенами, — каже Лерн. Після багатьох тижнів, коли ви чули в основному "рогга", його ввічливе "орогени" звучить напруженим і штучним для ваших вух. — Вони могли б…

— Ні, - говорить Юкка. Тоді вона дивиться на вас. — Кастрим величезний. Коли ви прийшли в цей район, чи помітили ви гігантські пустоти? — Ви зненацька кліпаєте. Вона киває, перш ніж ви встигаєте відповісти, тому що ваше обличчя сказало їй все. — Так, ви повинні були, але щось у цьому місці якось… Я не знаю. Шунт від сканування. Як тільки ви заходите в геод, все, навпаки, змінюється на протилежне; геод віддає всю владу. Але наступного разу, коли ти піднімешся, і не будеш практично вбита, я маю на увазі, спробуй подивитися це місце. І побачиш, про що я говорю. — вона киває головою. — Навіть якщо у них є свої рогга, вони не повинні були знати, що ми тут.

Г'ярка зітхає і переміщується на спину, щось бурмочучи під ніс. Тонке оголює зуби, ймовірно, звичка, яку вона перейняла від Г'ярки.

— Це не актуально, — заявляє Тонке.

— Те, що ти не хочеш це чути, бебі, - каже Г'ярка, — не означає, що це неправильно. Вам подобаються акуратні речі. Життя неакуратне.

— Вам подобаються неприємні речі.

— Я люблю речі, які розумію — пояснює Юкка.

Тонке зволікає, а Г'ярка зітхає і каже:

— Це не перший раз, коли я думаю, що у комуні може бути шпигун.

О, іржа. Починається негайний шум і перешіптування серед людей, які слухають. Лерн дивиться на неї.

— Це не має сенсу, — говорить він. — Ніхто з нас не має ніяких підстав зрадити Кастрим. Кожен, хто був узятий у це коммі, нікуди не міг піти.

— Це не так. — Г'ярка сідає прямо, усміхається і показує свої гострі зуби. — я могла піти до нового коммі моєї мами. Вона була лідером, коли старий коммі розділився — було занадто багато конкурентів, а вона хотіла бути головною. Я залишила коммі, тому що не хотіла бути другою після неї. Коммі, повний дурнів. Але я точно не планувала прожити своє життя у дірі в землі. — Вона дивиться на Юкку.

Юкка картинно зітхає.

— Я не можу повірити, що ти все ще та сама божевільна, я не запрошувала тебе. Я сказала, що мені потрібна твоя допомога.

— Правильно. Але простіше кажучи: я б не зупинилася, якби ти запитала мене в той час.