Розділ «18 Ви, рахуючи вниз»

У центрі натовпу Каттер, на якому немає нічого, крім рушника, і цього разу він не виглядає байдужим. Зараз він напружений, з випнутою щелепою, різкий, готовий до втечі. І за п'ять метрів від нього крижаний труп людини, яка сидить на землі, брила льоду, на обличчі якої невимовний жах. Ви не впізнаєте її. Це не має значення. Важливо те, що рогга вбив. Це сірник, який вкидається прямо всередину коммі, який висушений і просочений нафтою.

— Як це сталося, — кричить Юкка, коли ви досягаєте натовпу. Ви її ледь бачите; тут вже майже п'ятдесят людей. Ви можете натиснути і вийти вперед, але вирішуєте залишитися позаду. Зараз не час звертати увагу на себе. Ви дивитеся навколо та бачите Лерна, який також ховається у натовпі. Його очі широко відкриваються, а щелепи стискуються, коли він бачить вас. Там також — о, Вогонь Землі — група з трьох рогга. Одна з них Пенті, ви її знаєте, вона ватажок серед перспективних старших рогга-дітей. Вона стоїть на малому кристалі, витягуючи шию для кращого огляду. Коли вона намагається проштовхнутись через натовп вперед, ви ловите її, і лаєте, по-материнськи. Вона здригається і відразу зникає.

— Хто, іржа вас візьми, знає, як це сталося? — Це Секкім, один з новаторів. Ви його знаєте тільки тому, що Тонке постійно скаржиться на те, що він надто тупий, щоб правильно вести дослідження касти, і тому краще перевести його на щось несуттєве, наприклад лідерство. — І чому…

Хтось одразу перекрикує його.

— Рогга лайно!

Хтось ще кричить.

— Кого слухати! Юкку?

— Кого до іржі цікавить, що скаже інший монстр-рогга…

— Іржавий син людоїда, я поб'ю тебе до крові, якщо ти…

Хтось штовхає сусіда поруч. Образа, ще міцніша лайка, погроза вбивства. Це катастрофа.

Хтось продирається крізь натовп, присідає до крижаного трупа і намагається здерти лід, хапаючи його руками. Подібність між ним і замерзлим очевидна навіть через лід: можливо вони брати. Його крик страждання викликає раптове, схвильоване мовчання, яке хвилею проходить через натовп. Всі несподівано замовкають, коли його крик переходить у глибокі, роздираючі схлипування.

Юкка глибоко вдихає і виходить вперед, скориставшись можливістю, яку дало горе. Підійшовши до Каттера, вона говорить з притиском,

— Що я казала? Що я, іржа тебе візьми, казала?

— Він напав на мене, — каже Каттер. На ньому немає жодної подряпини.

— Дурниця, — каже Юкка. Кілька людей у натовпі збираються протестувати, але вона дивиться на них, і вони ховаються. Вона дивиться на мертву людину, її щелепи міцно стискаються. — Бетін не зробив би цього. Він не міг вбити навіть курку, коли була його черга доглядати за тваринами.

Каттер кліпає.

— Все, що я знаю, я хотів прийняти ванну. Я вліз у воду, і він перемістився далі від мене. Я зрозумів, що він не хоче бути поряд, але мені було все одно. Тоді я пішов повз нього, щоб поплавати в басейні, і він вдарив мене. Тяжко, ззаду по шиї.

Чути низький, сердитий шум, але також і неспокійне перешіптування. Задня частина шиї, за чутками, є найкращим місцем для удару по рогга. Це неправда. І працює лише тоді, коли ви б'єте достатньо сильно, викликаючи струс мозку, або розбиваєте череп, і тоді це вбиває їх, а не пошкодження сессапінів. Однак це популярний міф. І якщо це правда, то може бути достатньою підставою для того, щоб Каттер відбивався.

— Іржа тебе візьми. — Лається чоловік, який тримає слабо потріскуючий труп Бетіна. — Ставки не ті. Юкка, ти знаєш, що він не був…

Юкка киває, переходячи і торкаючись до чоловічого плеча. Натовп знову перешіптується, з явною люттю. І напружено слідкує за нею, на даний момент.