Розділ «12 Нассун падає»

Їх багато, тому Нассун повідомляє йому. — Ближче до нас їх найбільше. Нас. — І вони почувалися, як її товариші у Знайденому Місяці, їх орогенез яскравий і плаває як риба, багато слів і реверберації вздовж срібних ліній, що їх з'єднують. Бесіди, шепіт, сміх. Це комунікація, про це говорить її розум. Спільнота чогось. Співтовариство орогенів.

(Вона не відчуває Кастрим. Я знаю, що вам цікаво.)

— Скільки? — Голос Шаффи дуже тихий.

Вона не може оцінити таку річ. — Я просто чую, що багато людей говорять. Як цілий будинок.

Шаффа відхиляється. По його профілю вона бачить, що його губи відтягнуті від зубів. Це не посмішка.

— Антарктичний Фулькрум.

Між тим Ніда, яка тихо зайшла в кімнату, каже:

— Вони не були очищені?

— Очевидно ні. — У голосі Шаффи немає переконливості. — Тільки питання часу, поки вони знайдуть нас.

— Так. — Тоді Ніда м'яко сміється. Нассун відчуває сплеск гнучких ниток срібла в Шаффі. Коли він посміхається, це полегшує біль, казав він. Чим більше охоронець посміхається, тим більше щось завдає їм шкоди. — Якщо… — Ніда сміється знову. Цього разу посміхається і Шаффа.

Тоді він знову повертається до Нассун і відводить пасмо волосся з її обличчя.

— Мені потрібно, щоб ти була спокійною, — каже він. Потім встає і відходить в сторону, щоб вона побачила труп Ейца.

Після того, як вона закінчує кричати, плакати та трястися в руках Шаффи, Ніда і Умбер піднімають статую Ейца і виносять. Статуя, очевидно, набагато важча, ніж важив Ейц, але опікуни дуже сильні. Нассун не знає, куди вони заберуть його, прекрасного морського хлопчика з сумною посмішкою і добрими очима, і ніколи не знатиме нічого про його подальшу долю, крім того, що вона вбила його, що робить її чудовиськом.

— Можливо, — чує вона Шаффу крізь ридання. Він знову тримає її на колінах, погладжуючи грубі завитки волосся. — Але ти моє чудовисько. — Вона настільки перелякана і шокована, що ці слова справді змушують її відчувати себе краще.

Камінь тривкий і незмінний. Ніколи не змінюйте те, що написано на камені.

— Таблет третій — Структури — вірш перший -