До цієї групи належать трахеїт, бронхіт, пневмонія. До хвороб органів дихання особливо схильні відлучені поросята.
На бронхопневмонію вказують висока температура, прискорене дихання, кашель, втрата апетиту. За хронічної форми до цих симптомів додаються слизові виділення з п'ятачка, втрата ваги, синюшність слизових носа й рота.
Дуже важливо запобігати хворобам дихальних органів – стежити за відсутністю протягу в свинарнику, гігієною рук, щоденним чищенням і регулярною побілкою стійла. У кормі не має бути пилу та слідів цвілі.
Бронхіт
Етіологія. Незбалансоване, дефіцитне годування (особливо щодо каротину), вплив аерогенних подразнювальних речовин (диму, парів, аміаку), переохолодження, застуда (купання в холодній воді, тривале перебування під дощем), а також інфекційні та інвазійні хвороби.
Клінічні прояви. Гостре або хронічне запалення слизової оболонки бронхів з одночасним залученням до процесу трахеї. Бувають макро-, мікро- та дифузні бронхіти.
Макробронхіти проявляються сильним кашлем і нормальною температурою тіла. Мікробронхіти характеризуються сильною гіпертермією (підвищення температури тіла) і слабким кашлем. Дифузні бронхіти вирізняються постійною гіпертермією та слабким кашлем. Гостра форма бронхіту триває 10–14 днів, нерідко ускладнюючись пневмонією, а за відсутності лікування переходить у хронічну, що протікає без лихоманки. Діагноз ставить ветеринарний лікар на підставі даних аускультації легень (вислуховувана ня хрипів у легенях).
Лікування. Тварину слід ізолювати від впливу аміаку, переохолодження, забезпечувати найліпшими кормами, вітамінно-мінеральними підгодівлями. Необхідно проводити індивідуальну або групову інгаляцію з парами скипидару, креоліну, дьогтю, бікарбонату натрію; раз на день – вдихання аерозолів сульфаніламідів, антибіотиків із попереднім введенням внутрішньом'язово еуфіліну. Курс лікування – 8– 10 днів. Усередину дають відхаркувальні засоби (хлорид амонію, бікарбонат натрію, порошок із насіння анісу тощо), а під час кашлю дають кодеїн, морфін підшкірно.
Профілактика. Дотримання зоогігієнічних вимог до утримання та годування тварин.
Бронхопневмонія
Етіологія. Запалення слизових оболонок бронхів та окремих часточок легень, що характеризується запаленням просвіту бронхів, бронхіол, альвеол ексудатом. Уражає переважно молодняк. Причиною бронхопневмонії є незбалансоване, дефіцитне годування (особливо за каротином), вплив аерогенних подразнювальних речовин (диму, парів аміаку), переохолодження, застуда (купання в холодній воді, тривале перебування під дощем), а також інфекційні та інвазійні хвороби.
Клінічні прояви. Хвороба проявляється пригніченням тварини, незначним підвищенням температури тіла, відсутністю апетиту, слабким кашлем, утрудненим, прискореним і поверхневим диханням. Спостерігають витікання з носа, іноді з неприємним запахом.
Діагноз ставить ветеринарний лікар на підставі даних аускультації легень (різнокаліберні хрипи та вогнища притуплення, незалежно від наявності лихоманки), а також лабораторного дослідження крові та рентгеноскопії.
Лікування. Хвору тварину переводять у сухе, тепле, добре вентильоване приміщення. Лікують за допомогою антибіотиків (пеніцилін, хлортетрациклін, стрептоміцин) або сульфаніламідів (норсульфазол, сульфадимезин), дають відхаркувальні препарати й ті, що розріджують мокротиння, для підвищення резистентності організму застосовують неспецифічну терапію (гамма-глобулін), серцеві засоби, вітамінні препарати, а також призначають дієтичне годування.
Профілактика. Виконання комплексу організаційно-господарських та спеціальних ветеринарних заходів, спрямо ваних на підвищення стійкості організму щодо впливу несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів.
Крупозна пневмонія
Етіологія. Гостре запалення легенів, що характеризується швидким залученням у процес однієї або декількох часток легенів, стадійністю перебігу та високим вмістом фібрину в ексудаті. У виникненні хвороби провідну роль відіграють два фактори – патогенна мікрофлора (пневмококи, диплококи, стафілококи, стрептококи, віруси тощо) й алергічна чутливість організму. До захворювання призводять переохолодження, неповноцінне харчування, скупчене утримання, а також інфекційні захворювання.
Клінічні прояви. Спостерігають раптове підвищення температури тіла, постійну лихоманку, пригнічений стан, гіперемію та жовтяничні слизові оболонки. Витікання з носа мають шафраново-жовтий колір. За крупозної пневмонії порушуються функції центральної нервової системи, серця, нирок, печінки, кишечника. Діагноз ставлять на підставі клінічних ознак, даних рентгеноскопії (в осередках ураження реєструється затемнення).
Лікування. Хворих свиней ізолюють, забезпечуючи повноцінними кормами, щедрим питтям та оберігаючи від переохолодження. Внутрішньом'язово вводять пеніцилін, біцилін, стрептоміцин та інші антибіотики. У першу добу ефективним є внутрішньовенне введення новарсенолу з попереднім підшкірним введенням камфори, антигістамінних препаратів. Залежно від стану хворої особини застосовують серцеві (розчин камфори в олії, серцеві глікозиди, кордіамін та ін.), відхаркувальні засоби, а також гірчичники, банки, лампу солюкс тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хвороби дихальних органів“ на сторінці 1. Приємного читання.
