Гігієна годування

Повна енциклопедія тваринництва

Інтенсивне молочне тваринництво будь-якої форми власності не можливе без створення міцної кормової бази, що забезпечує повноцінне годування худоби протягом усього року.

Щойно рівень і повноцінність годування підвищуються, надої корів на фермерських господарствах зростають до 5000–6000 кг молока від корови на рік і більше, при цьому різко знижується витрата кормів на отримання центнера молока. Вибір того чи іншого типу годування корів переважно обумовлено економічними міркуваннями: ті культури, які в певній природно-господарській зоні дають найбільш високі врожаї, зазвичай і становлять основу раціону корів.

У господарствах залежно від природних та економічних умов, враховуючи рівень продуктивності тварин, застосовують різні типи годування молочних корів. Кожен тип годування має характерний набір систематично використовуваних кормів. Застосовані на практиці типи годування молочних корів класифікують за витратою концентрованих кормів на 1 кг молока річного надою і співвідношенням кормів, що входять у річній раціон. За цими ознаками годування корів може бути чотирьох типів.

Коли витрата концентрованих кормів на 1 кг молока річного надою становить 400 г і більше, а щодо поживності витрачених за рік кормів на концентрати припадає 40 % і вище, то такий тип годування називається концентратним. Протилежним йому є об'ємистий тип годування, за якого на 1 кг молока річного надою припадає від О до 100 г концентрованих кормів. У загальній річній витраті кормів на концентрати припадає до 9 %. Між цими двома крайніми типами годування є два проміжних – малоконцентратний та напівконцентратний. За малоконцентратного типу годування витрата концентратів на 1 кг молока річного надою становить від 105 до 220 г при 10–24 % концентратів у річній витраті кормів. Напівконцентратний тип годування буде за витрати концентратів на 1 кг молока річного надою від 220 до 360 г і при 25–39 % концентратів за поживністю в річній витраті кормів.

Найбільш поширеними та бажаними типами годування молочних корів є напівконцентратний та малоконцентратний, оскільки за достатньої кількості й доброї якості сіна, силосу та коренеклубнеплодів вони краще за інші відповідають фізіологічним потребам тварин та є найбільш економічно обґрунтованими. Концентратний тип годування є неповноцінним. Тривале годування тварин раціонами цього типу призводить до порушення відтворення і стану здоров'я. При цьому не забезпечують стійкість молочної продуктивності й збільшуються витрати кормів на одиницю продукції.

Об'ємистий тип годування за високої якості грубих і соковитих кормів краще задовольняє фізіологічні потреби тварин, але систематичне його застосування не може задовольнити високопродуктивних корів.

Незалежно від обраного типу годування молочних корів їхнє годування слід організувати за періодами годування.

Перший період годування – сухостійний, у якому все треба організувати так, щоб корова була підготовлена до отелення і майбутньої лактації.

Другий – відновний –. період циклу – відрізок часу одразу після отелення корови до переведення її на повний кормовий раціон. Цей період необхідний для повернення статевих органів після пологів до нормального стану. Залежно від продуктивності корови цей період може тривати від 1,5 до 3 тижнів. Чим вища продуктивність корови, тим триваліший відновний період.

Третій період – роздою, який починається тільки тоді, коли фізіологічний стан корови нормалізувався. Триває близько 2 місяців. Період роздою змінюється періодом розпалу лактації, який зазвичай триває 4–5 місяців. Тривалість цього періоду залежить від настання нової тільності корови. За більш раннього покриття корови після отелення цей період менший.

Четвертий період – здоювання тривалістю 2–3 місяці, який закінчується сухостійним періодом.

У кожному із зазначених періодів циклу годування молочних корів відрізняється характерними особливостями. Така організація годування за періодами виробничого циклу сприяє максимальному прояву молочної продуктивності корів.

У фермерському господарстві треба встановити відповідний жорсткий розпорядок дня, у якому буде передбачено період, годування та доїння корів, а також інші роботи на оборі (прибирання приміщення, чищення корів, проведення прогулянок тощо).

Правильне чергування гартування та доїння сприяє кращому апетиту і травленню, а також кращій віддачі молока. Кратність годування та доїння залежить від рівня продуктивності, стану корів і привчання до годування в певний час.

За річного удою 3000–4100 кг молока можна застосовувати дво- і триразове годування та доїння, за річного удою 5000 кг молока і більше – три- або чотириразове.

Найбільш раціональний порядок згодовування кормів такий: для збудження апетиту і кращого виділення травних соків спочатку задають концентровані корми, потім соковиті, а в кінці – грубі. Орієнтуючись на певний розпорядок кратності годування і чергування роздавання кормів, враховують загальну організацію робіт на фермі й зручність праці операторів машинного доїння. Годувати тварин потрібно після доїння, щоб не забруднювати молоко й уникнути специфічного запаху коренеплодів та силосу, який легко вбирає молоко. Добрі грубі корми можна згодовувати без підготовки. Солому і полову, що трапляється в гуменних кормах, для кращого поїдання треба різати, запарювати, вапнувати або підготовляти іншими способами.

За занадто багатого годування биків у них відбувається відкладення жиру, вони стають млявими, малорухомими, погано йдуть у злучання і, головне, у них порушується сперматогенез. У разі підтримки племінних кондицій важливе значення мають збалансоване годування та облік впливу на сперматогенез окремих елементів харчування. У господарствах під час годування биків можна спостерігати як недостатнє, так і надмірне протеїнове харчування.

Корми для племінних биків мають бути високоякісними. Для підвищення біологічної повноцінності протеїну в раціон треба вводити до 400 г сухих тваринних кормів, або відвійки, або курячі яйця.

Якщо в господарстві є доброякісні корми, наприклад лугове або степове сіно, солома ярих культур, турнепс, кормовий або цукровий буряк, кормовий кавун, картопля, силос із кукурудзи та інші соковиті корми, а також зернофураж, тоді можна організувати правильне повноцінне годування молочної корови й отримати від неї багато молока.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієна годування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування
  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз

  • Монієзіоз

  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу

  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі

  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб

  • Утримання свиней

  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней

  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку

  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок

  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт