Закупорка стравоходу

Повна енциклопедія тваринництва

Етіологія. Патологія у ВРХ, яка виникає під час жадібного поїдання коренеплодів, колючих предметів.

Клінічні прояви. Спостерігається раптова відмова від корму, слинотеча, занепокоєння, позив до блювоти, зникає жуйка й відрижка, частішають пульс і дихання, швидко розвивається газова тимпанія рубця, болючість стравоходу в місці закупорювання. Перебіг хвороби залежить від своєчасно наданої допомоги. Для постановки діагнозу використовують зондування, дослідження стравоходу, рентгеноскопію. Буває повного або частковою, первинною або вторинною (під час парезів, паралічів, спазмів).

Лікування. Лікувальні заходи мають бути невідкладними. З шийної частини застряглі предмети можна дістати рукою після фіксації голови тварини. Коренеплоди можна видалити зондом Хохлова або проштовхнути їх у рубець, попередньо давши корові всередину 100–200 мл олії, вазелінового масла або слизового відвару, а підшкірно вводять спазмолітичні засоби (атропін). Місце закупорювання обколюють розчином новокаїну.

Профілактика. Подрібнення і запарювання особливо грубого корму. Дотримання режиму годування.

Кетоз

Етіологія. Розрізняють первинні, або метаболічні, кетози, що виникають внаслідок похибок у годуванні (низьке цукрово-протеїнове співвідношення у раціоні, надлишок концентратів, надмірне годування силосом, недоброякісні корми, гіподинамія, ожиріння лактаційних корів), і вторинні, супутні ацидозам, захворюванням шлунково-кишкового тракту, ендокринним хворобам, кормовим отруєнням.

Клінічні прояви. Порушення проміжного, переважно білково-вуглеводного обміну, що супроводжується розладом травлення, підвищенням вмісту в крові кетонових тіл (ацетону, ацетооцтової та бета-оксімасляної кислот – у нормі 2–7 мг %), деструктивними змінами у внутрішніх органах (печінці, нирках, міокарді). Хворіють переважно високопродуктивні корови віком 5–8 років і в перші дні після отелення.

Хвороба за перебігом і клінічним проявом досить різноманітна. Однак є постійні симптоми: видихуване повітря, сеча, шкіра мають гострий запах ацетону, спостерігаються жовтявість слизових оболонок, збільшення розміру печінки, зниження або спотворення апетиту, зміни в жуйці, запори, атонія передшлунків та кишечника, рідше – судоми, м'язове тремтіння.

Для підтвердження остаточного діагнозу необхідно відправити у ветлабораторію на аналіз кров, сечу й молоко на вміст кетонових тіл.

Лікування. У раціон хворих вводять корми, багаті цукром, мікроелементи, вітаміни А і D2, активізують моціон. Медикаментозне лікування передбачає внутрішньовенне введення глюкози, внутрішньом'язово вводять інсулін, всередину дають цукор, лактат і пропіанат натрію, пропілен- гліколь, холінол.

Профілактика. Збалансованість раціонів за поживністю і структурою кормових засобів, поліпшення утримання й догляду за тваринами.

Кормові отруєння

Кормовими називають отруєння ВРХ отруйними рослинами, що частіше трапляються в пасовищний період і рідше в стійловий, під час згодовування сіна, сінажу, силосу, а також отруєння хімікатами та іншими сполуками.

Токсичність отруйних рослин залежить від виду, місця зростання, кліматичних умов, а також від віку, індивідуальної чутливості тварини, що спожила отруйну рослину.

За характером переважної дії на організм тварини отруйні рослини об'єднані в такі групи:

• на травлення, сечову і центральну нервову систему (молочай і рослини, що містять соланін, сапонін і глікозиди);

• на систему кровообігу (наперстянка): посилення з подальшим ослабленням серцевої діяльності;

• діють на центральну нервову систему (дурман, блекота, полин тощо): збудження, судоми, порушення координації руху;

• на дихання й травлення (з хрестоцвітих це суріпка, гірчиця польова): почастішання дихання, задишка, кашель, виділення з носа;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Закупорка стравоходу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування

  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз

  • Монієзіоз

  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу
  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі

  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб

  • Утримання свиней

  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней

  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку

  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок

  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт