Ендемічний зоб

Повна енциклопедія тваринництва

Етіологія. Хронічне захворювання тварин, що характеризується збільшенням у розмірі зоба і розладом функції щитовидної залози.

Основна причина захворювання – недостатність йоду в ґрунті (нижче 0,00 001 %), кормах (менше за 5 мг), воді (менше за 10 мкг/л).

Клінічні прояви. Спостерігається низькорослість, розтягнутість тулуба, посилення росту волосяного покриву на голові, шиї, зниження продуктивності, аборти, порушення статевого циклу, народження молодняку із зобом або без волосяного покриву. Перебіг хвороби у молодняку гострий, у дорослих – хронічний. Діагноз ставлять за результатами лабораторного дослідження ґрунту, води, кормів і молока на вміст йоду. У благополучних зонах в 1 л молока міститься понад 60 мкг йоду.

Лікування. У раціон тварин уводять йод у формі йодистого калію. Застосування йодованої солі або обприскування корму розчином із йодистим калієм лікує і попереджає розвиток ендемічного зоба.

Профілактика. Дослідження кормів і ґрунту на предмет повноцінного вмісту йоду.

Ензоотична атаксія

Етіологія. Причина захворювання – дефіцит міді або надлишок її антагоністів (молібдену, свинцю) в ґрунті й пророслих на ньому рослинах. Його реєструють у районах, де вміст міді у свіжій траві менший за 4,6 мг/кг, а молібдену в 5–6 разів і сульфатів у 4–5 разів більше, ніж у благополучних зонах.

Клінічні прояви. Це хвороба ягнят в утробний і після- утробний період, що характеризується органічними і функціональними змінами головного й спинного мозку. Загибель ягнят сягає 40–60 % від числа новонароджених, 80–90 % серед захворілих погано ростуть і розвиваються. У вівцематок спостерігають анемію, виснаження, зниження кількості вовни, аборти, народження недорозвинених, потворних або мертвих ягнят.

За важкої форми хвороби у ягнят спостерігають парези, паралічі. Часто паралічі реєструють після народження. Ягнята лежать із закинутою на спину або лопатку головою, з витягнутими кінцівками, іноді здійснюють плавальні рухи. Смертність досягає 100 %.

За легкої форми клініка з'являється на 2–3-му місяці життя, виражаючись у порушенні координації рухів, хиткості ходи, спотиканні. Часто ягнята падають на бік або приймають позу сидячої собаки. Надалі розвивається анемія, виснаження і смерть до 40–80 % від числа хворих. Діагноз заснований на характерних клінічних ознаках, дослідженні печінки загиблих тварин на предмет вмісту міді. Цю патологію диференціюють від білом'язової хвороби.

Лікування. Важка форма ензоотичної атаксії лікуванню не піддається. За легкого перебігу позитивний результат дає застосування розчину сульфату міді. Його випоюють ягнятам, додаючи в коров'яче молоко.

Профілактика. Підживлення вівцематок від запліднення до окоту сульфатом міді у вигляді сольових брикетів з концентратами або питною водою.

Кетоз овець

Етіологія. Порушення проміжного, переважно білково- вуглеводного обміну, що супроводжується розладом травлення, підвищенням вмісту в крові кетонових тіл (ацетону, ацетооцтової та бета-оксималярної кислот), деструктивними змінами у внутрішніх органах (печінці, нирках, міокарді). Хворіють здебільшого суягні багатоплідні вівцематки за 3–4 тижні до окоту. Захворювання супроводжується розладом функцій центральної нервової системи, травлення та абортами.

Найчастіше причиною хвороби є голодування, незбалансованість раціону за загальною, протеїновою, вітамінною поживністю наприкінці суягності. Кетоз може виникнути і як вторинне захворювання під час ацидозу на ґрунті перегодовування концентратами.

Клінічні прояви. На першій стадії характерна наявність масових абортів, спотворення апетиту, розлад травлення, втрата вовни, тахікардія, задишка. Друга стадія характеризується прогресуванням. Спостерігається різке пригнічення, слабкість, млявість, ослаблення реакції на оточення, тварина тривалий час стоїть, зіпершись головою в стінку годівниці, розвивається в'ялість м'язів і ослаблення їхнього тонусу. Токсикоз і виснаження центральної нервової системи призводять до некоординованих рухів, судом та коматозного стану.

Постійні симптоми кетозу: повітря, що видихається, сеча і шкіра мають гострий запах ацетону, жовтяничні слизові оболонки, збільшена печінка, знижений або спотворений апетит, зміни в жуйці, запори, атонія передшлунків і кишечника, рідше – судоми, м'язове тремтіння. Для підтвердження остаточного діагнозу необхідно відправити до ветлабораторії кров, сечу й молоко з метою проведення аналізу на вміст кетонових тіл.

Лікування. У раціон хворих особин вводять корми, багаті на цукор (буряк, морква, патока), а також картоплю, добре сіно, мікроелементи, вітаміни А і D2, активізують моціон. Внутрішньовенне введення глюкози, гідролізатів, інсуліну; всередину – соду, лимоннокислий натрій.

Профілактика. Зводиться до збалансованості раціонів за поживністю та структурою кормових засобів, поліпшення утримання й догляду за тваринами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ендемічний зоб“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування

  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз

  • Монієзіоз

  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу

  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі

  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб
  • Утримання свиней

  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней

  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку

  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок

  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт