Вимочування шкурок

Повна енциклопедія тваринництва

Розсортовані на групи шкурки, попередньо очищені від сильних забруднень та сторонніх часток, поміщають у чисту воду температурою 40 °С. Кількість рідини обирають у пропорції 9:1 з розрахунку на загальну масу шкурок. Для максимального очищення шкур у воду бажано додати невелику кількість прального порошку з розрахунку 1 ч. л. на літр.

Тривалість цього етапу залежить від вихідного стану шкурки:

• для тільки-но знятих парних шкурок достатньо 3–4 год відмочування;

• для давно заготовлених і сухих шкур, крім аналогічного вимочування, потрібне подальше витримування у 1,5–2 %-му розчині кам'яної солі тривалістю 10–12 год, при цьому сировину треба перемішувати кожні 30 хвилин. Вимочування шкур потрібне, щоби їх очистити від природних і зовнішніх забруднень та підготувати до подальшого обробляння: витримані у воді шкурки, якщо їх зігнути, набувають високої міцності та еластичності. Перед завершенням вимочування слід перевірити легкість зняття підшкірно-жирового шару, якщо ж він відділяється погано, треба залишити шкурки у воді ще на кілька годин.

У процесі вимочування можна також вжити заходів щодо знищення присутніх на шкірці тварини хвороботворних бактерій. Для цього у розчин додають антисептики, зокрема й загальнодоступні формалін або сульфідин у концентрації 1 мл або 1–2 таблетки на кожен літр води.

Крім цього, для посилення ефекту у воду корисно додати трохи відвару з листя дуба, верби чи берези; якщо протягом 12 год шкурки не-відмокли до потрібного рівня еластичності, бажано замінити розчин на свіжий і повторити процес вимочування.

Після ретельного вимочування шкур їх треба очистити від підшкірно-жирового і м'язового шару, а також видалити підшкірну клітковину.

Міздріння

Зі знятої шкурки треба видалити жир, що залишився, і м'язи. Цей процес називають міздрінням.

Перш ніж взятися до міздріння шкури, слід переконатися у відсутності сторонніх елементів, які випадково потрапили у шерсть: недобачена колючка або соломинка неодмінно прорве шкурку, і її цінність буде втрачено.

Підготовлену шкуру розтягують на болванці або спеціальній колоді – правилці (їх виготовляють із дерева м'яких порід або дроту), встановленій під кутом 45°. Розміри стандартної правилки: довжина 80–100 см (для шкурок самиць і самців), ширина вершини 0,5–0,75 см, внизу 27–30 см. Сильно розтягувати шкурку не варто, бо від цього волос стає більш рідким і якість шкурки знижується. Спочатку шкуру закріплюють головою до себе і підшкірно-жировий шар знімають у напрямку від середини шкури спершу до лівої, потім до правої передньої лапи. Після цього шкурку перевертають огузком уперед і аналогічно знімають частину міздрі з другої половини шкури: від середини – до лівої і правої задньої лапи. За такого напрямку рухів відбувається рівномірне розтягнення шкурки для поліпшення адгезії під час пікелювання.

Є два найпоширеніших способи міздріння шкур кроля вручну: збивання і зрізання підшкірно-жирового шару. Основними інструментами при цьому є спеціальні скоби або гостро відточена коса, проте в домашніх умовах їх можна замінити надійним ножем або зворотною стороною пиляльного полотна. З голови жир і прирізи м'яса обережно зістригають за допомогою ножиць.

Під час міздріння збиванням шкуру вишкрябують тупою скобою або ножем до повного очищення від підшкірно-жирового шару; у місцях, де його плівки слабо пов'язані з дермою, їх можна здирати рукою, тільки обережно, щоб не пошкодити шкуру.

Міздріння зрізанням вимагає більшого досвіду та акуратності. У цьому випадку зайву частину міздрі зрізують дисковим ножем і великим пальцем руки відділяють від дерми. Цю операцію проводять украй обережно, щоб не підрізати цибулини волосу і не залишити зарубок та порізів на самій шкурці.

Щоби під час міздріння шкурка не ковзала, її, а також руки та інструмент постійно протирають сухою ганчіркою. Після закінчення процесу шкурки перуть у прохолодній воді й знежирюють; для цього можна використовувати м'які порошки для вовняних тканин або засоби для миття посуду на кшталт "Фейрі". Перуть шкуру, доки не заскрипить волос, після чого ретельно полощуть і дають воді стекти. Віджимати шкури можна, тільки пропускаючи їх крізь стиснутий кулак, у всіх інших випадках хутро псується і ламається; чисту міздрю бажано знову протерти сухою ганчіркою.

Шкурки на правилках сушать у добре провітрюваних приміщеннях за температури 25–30 °С. За вищої температури або якщо сушити шкурки біля печі міздря шкурки робиться ламкою і не придатною для подальшого переробляння.

Наступний розділ:

Пікелювання


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимочування шкурок“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування

  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз

  • Монієзіоз

  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу

  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі

  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб

  • Утримання свиней

  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней

  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку

  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок
  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт