Ця патологія досить поширена серед сільськогосподарських тварин. Її ознаками є відмова від корму, порушення роботи передшлунків, жуйки, акту дефекації (запор або пронос). Профілактика хвороб цієї групи зводиться насамперед до складання збалансованого за поживними речовинами раціону, введення вітамінів у вигляді підгодівлі або зміни раціону залежно від показань (голодна дієта, зменшення або збільшення в раціоні частки грубих, концентрованих кормів тощо).
Ацидоз рубця
Етіологія. Хвороба виникає через поїдання великої кількості кормів, що містять багато легкоперетравних вуглеводів (ячмінь, жито, овес, цукровий буряк, картопля, кавуни тощо), і недостатню кількість грубих кормів.
Клінічні прояви. Спостерігається втрата апетиту, рухи рубця слабкі, іноді повністю відсутні, температура тіла знижується понад норму, але через 4–5 діб через запалення в шлунку може підвищуватися.
У хворих тварин спостерігають тахікардію (почастішання ритму серцевих скорочень), діарею, гіпо- та анурію (відсутність сечовипускання).
Для діагностування захворювання треба відправити вміст рубця до ветеринарної лабораторії.
Лікування. Промивають рубець через шлунковий зонд (10–50 л води) не пізніше 24 год, потім у рубець вводять розчин лугу, вміст рубця від здорових особин, симптоматичні препарати (вітаміни, серцеві засоби).
Профілактика. Раціон худоби має містити не менше 14– 20 % грубих кормів, не більше 40 % концентратів від загальної поживності раціону, що запобігатиме розвитку алкалозу рубця. Можна давати тваринам ферментні препарати, наприклад мацеробацилін.
Безоарна хвороба
Етіологія. Голодний або напівголодний стан молодняку у зв'язку з низькою молочністю маток, скупчене утримання тварин, вітамінно-мінеральна збіднілість раціону, через що тварини поїдають свою шерсть, тривале годування грубоволокнистими малопоживними кормами – ось ті чинники, що призводять до порушення функції органів травлення (секреції, моторики, всмоктування).
Клінічні прояви. Утворення грудки зі щільно зваленого волосся тварини (пілобезоари) або волокон рослин (фітобезоари) в шлунково-кишковому тракті. Ознаками хвороби є відмова від корму, занепокоєння, постійне озирання на інших тварин, стогони, прийняття пози для випорожнення. Рубець сильно збільшений в розмірі та переповнений, з'являються ознаки тимпанії, частішають пульс і дихання, слизові оболонки синіють.
Діагноз ґрунтується на клінічних симптомах.
Лікування. Лікування не ефективне.
Профілактика. Достатнє і повноцінне годування вівцематок забезпечує їхню добру молочність, а підгодівля ягнят коров'ячим молоком, своєчасне привчання ягнят до поїдання концентрату й високоякісного сіна, організація мінеральної підгодівлі тварин і обстригання вовни навколо молочної залози вівцематки знижують вірогідність захворювання.
Гастроентерит
Етіологія. Різноманітні порушення годування та утримання тварин, згодовування недоброякісних кормів (забруднених, проморожених, гнилих тощо). У молодняку гастроентерит нерідко виникає внаслідок різкого переведення на безмолочне годування.
Клінічні прояви. Гостра форма захворювання розвивається швидко і протікає важко. Температура тіла підвищується на 1–1,5 °С, тварина пригнічена, апетит знижений або відсутній, зникає жуйка. Дефекація часта, кал рідкий, смердючий, із великою кількістю слизу, неперетравленого корму, а також із домішкою крові, плівок фібрину, гною. Ознаками гострого гастроентериту супроводжуються деякі інфекційні (сальмонельоз) та інвазійні захворювання.
У важкій формі хвороба протягом перших 3 днів закінчується смертю.
Діагноз ставлять на підставі клінічних симптомів, виключаючи інфекції та інвазії, лабораторного дослідження кормів та вмісту шлунка.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хвороби органів травлення“ на сторінці 1. Приємного читання.
