Утримання свиней

Повна енциклопедія тваринництва


Основні породи свиней


Залежно від напряму продуктивності породи свиней класифікують на:

• беконні – ландрас, темворс та ін.;

• м'ясо-сальні, або універсальні, – крупна біла, гемпшир, польсько-китайська, дюрок та ін.;

• сальні – крупна чорна, беркширська, мангалицька та ін.

Найпоширенішими є 22 породи свиней, кілька породних груп та спеціалізованих м'ясних типів: м'ясні та беконні – естонська беконна, ландрас, дюрок, гемпшир, уржумська та ін.; універсальні (м'ясо-сальні) – крупна біла (85,4 % породного поголів'я свиней), українська степова біла, сибірська північна, брейтовська, литовська біла, латвійська біла, лівенська, миргородська, українська степова ряба, кемеровська, муромська та ін.

Велика біла порода свиней універсальної продуктивності. Виведена в XIX ст. в Англії складним схрещуванням місцевих пізньостиглих свиней із скороспілими китайськими, багатоплідними неаполітанськими, португальськими. Не раз завозили до Росії, де вона добре акліматизувалася. Пізніше в результаті тривалої племінної роботи було створено нову вітчизняну породу, представлену двома основними типами: м'ясним та м'ясо-сальним (більшість тварин).

Тварини гармонійно складені, міцної конституції, добре пристосовані до різних кліматичних умов, скоростиглі. Дорослі кабани важать 320–350 кг, матки – 220–250 кг. Плодючість маток 11–12 і більше поросят.

Велику білу породу використовують для відгодівлі до м'ясних, беконних та жирних кондицій. Основна маткова порода у промислових комплексах. За інтенсивної м'ясної відгодівлі молодняк до 6 місяців важить 100 кг.

Завдяки гнучкій генетичній структурі й добрій акліматизації цю породу розводять майже у всіх країнах Європи, у США, Канаді, Китаї, Кореї, Японії, Новій Зеландії.

Ландрас – спеціалізована беконна порода свиней. Виведена на початку XX ст. в Данії шляхом схрещування місцевих покращених висловухих свиней із англійськими породами, переважно з великою білою, та розведення помісей "у собі".

Тварини з подовженим тулубом, прямою спиною, добре розвиненими гладкими окостами, тонкою білою шкірою, рівномірно покритою короткою м'якою щетиною. Кнури важать 280–300, матки – 200–220 кг. Плодючість – 10–12 поросят за опорос. Молодняк за беконної відгодівлі до 6 місяців важить до 100 кг. Бекон високої якості. Набула поширення у Швеції, Норвегії, Фінляндії, Великобританії, США, Канаді, Бразилії, Новій Зеландії, Австралії.

Північнокавказька порода свиней м'ясо-сального напряму. Виведена в Ростовській області та Краснодарському краї схрещуванням місцевих кубанських свиней з великою білою, беркширською та коротковухою білою породами з подальшим тривалим відбором і підбором тварин бажаного типу.

Свині великі, міцної конституції, з укороченою широкою головою, широкою спиною, округлими крижами, виповненими окостами. Щетина густа, м'яка. Масть чорно-ряба. Дорослі кабани важать 300–350, матки – 220– 240 кг. Плодючість – 10–11 поросят за опорос. Тварини скоростиглі. Молодняк при м'ясній відгодівлі до 7–8 місяців досягає маси 100–120 кг.

Кнурів північнокавказької породи використовують у промисловому схрещуванні з великою білою та іншими породами. Розводять здебільшого в Ростовській області, Ставропольському та Краснодарському краях.

Миргородська порода свиней м'ясо-сального напряму продуктивності. Виведена в Миргородському та суміжних із ним районах Полтавської області відтворювальним схрещуванням місцевих чорно-рябих свиней із кнурами беркширської, середньої білої, великої білої і частково великої чорної та темворської порід. Затверджена 1940 р.

Свині пропорційної будови, міцної конституції. Шкіра еластична, без складок. Щетина густа, блискуча. Масть чорно-ряба. Дорослі кабани важать 260–300, матки – 200– 230 кг. За опорос отримують 10–11 поросят. Тварини невибагливі до кормів. Молодняк після 6–7 місяців відгодівлі важить до 100 кг. Забійний вихід – 50–54 %.

Миргородську породу розводять в Україні та південних областях Росії.

Українська степова біла порода свиней універсального напряму. Виведена в племінному господарстві заповідника "Асканія-Нова" (Херсонська область) ученим-зоотехніком Μ. Ф. Івановим схрещуванням дрібних місцевих пізньостиглих свиней із кнурами великої білої породи за заздалегідь розробленою методикою. Для закріплення у потомстві бажаних якостей застосовували близькоспоріднені схрещування (інбридинг) і строге відбраковування малопродуктивних тварин; з метою ослаблення небажаних наслідків інбридингу з кращих тварин були створені неспоріднені групи (лінії та сімейства).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Утримання свиней“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування

  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз

  • Монієзіоз

  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу

  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі

  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб

  • Утримання свиней
  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней

  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку

  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок

  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт