Монієзіоз

Повна енциклопедія тваринництва

Етіологія. Хвороба жуйних тварин, яку спричиняють цестоди, що паразитують у тонкому кишечнику тварин. Збудники – стрічкоподібні монієзії білого кольору завдовжки 4–5 м (їхній сколекс має 4 присоски). Розвиток від стадії яйця до інвазійної личинки (цистицеркоїду) відбувається в організмі проміжного хазяїна – орибатидного кліща впродовж 2–3 місяців. Статевої зрілості паразит досягає у кишечнику жуйних тварин за 47–50. діб, де паразитує 2–7 місяців. Життєвий цикл монієзії подано на схемі 2.

Життєвий цикл монієзії

Схема 2. Життєвий цикл монієзії

Клінічні прояви. Переважно хворіє молодняк ВРХ та овець. Зараження відбувається в результаті заковтування інвазованих кліщів під час поїдання трави на пасовищах із підвищеною вологістю. Найбільшого поширення набуває у серпні.

У телят хвороба протікає у важкій та легкій токсичній, обтураційній та нервовій формах. Спостерігаються пригніченість, анемія, зниження апетиту, залежування, пронос, згинання спини при випорожненні, вихід члеників і фрагментів монієзій, сильна спрага, падіж на 3–10-й день. Нервова форма супроводжується порушенням координації рухів, закиданням голови за спину, манежними рухами, залежуванням і швидкою загибеллю. Обтураційна характеризується несподіваною появою симптомів кольок у зовні здорових телят: раптове падіння на землю, притискання голови до живота, кружляння на місці. У ВРХ 8-місячного й старшого віку протікає без виражених симптомів.

Діагноз "монієзіоз" ставлять на підставі клініко-епізоотологічних даних, результатів гельмінтоскопічного дослідження, діагностичної дегельмінтизації (виявлення члеників і,фрагментів), овоскопії.

Лікування. Застосовують антигельмінтні засоби: фенасал телятам у суміші з комбікормом, сульфат міді у вигляді водного розчину.

Профілактика. Телят дегельмінтизують двічі: вперше через 35–40 днів після вигону на пасовище, вдруге – через 35–40 днів після першого, а молодняк до 1 року – один раз через 35–40 днів після вигону на пасовище. Телят поточного року народження рекомендовано утримувати на штучних пасовищах або в таборах.

Остертагіоз

Етіологія. Хвороба виникає внаслідок паразитування в сичугу білих нематод остертагій. Захворювання трапляється частіше у тварин віком до 2 років. Зараження відбувається на пасовищі й водопої шляхом заковтування інвазійних личинок, що вилупилися з яйця в зовнішньому середовищі. У сичугу ВРХ личинки тричі линяють, потім статевозрілі паразити виходять у просвіт кишок через 20 діб і більше після зараження.

Клінічні прояви. Спостерігається слабкість, анемія слизових оболонок, втрата вгодованості, іноді набряки під щелепою. За тяжкого перебігу хвороби у телят спостерігають профузний пронос (випорожнення рідкі, з бульбашками газу), спрагу. Загибель може настати через 1 тиждень після початку проносу.

Діагноз встановлюють на підставі клініко-епізоотологічних даних та ідентифікації личинок остертагій у фекаліях.

Лікування. Використовують антгельмінтики: фенотіазін у суміші з концентрованими кормами (зерно, макуха), у болюсах із борошна або у формі водної суспензії з борошняним відваром, крохмалем, перед ранковим годуванням.

Профілактика. Телят поточного року народження дегельмінтизують у кінці літа й восени, а молодняк старших за рік – навесні та восени.

Наступний розділ:

Парамфістоматоз


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Монієзіоз“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування

  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз

  • Монієзіоз
  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу

  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі

  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб

  • Утримання свиней

  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней

  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку

  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок

  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт