Ехінококоз

Повна енциклопедія тваринництва

Етіологія. Хвороба виникає внаслідок паразитування у внутрішніх органах личинок цестоди м'ясоїдних ехінокока. Збудник – ларвальний (личинковий) ехінокок – являє собою однокамерний міхур, наповнений рідиною та оточений двошаровою оболонкою, розвиток якого триває роками; досягає значних розмірів (до 5–10 см у діаметрі). Статевозріла форма цестоди паразитує у тонкому відділі кишечника собак та інших м'ясоїдних.

Основне джерело інвазії для сільськогосподарських тварин – собаки. Яйця виходять у зовнішнє середовище з останнім члеником у фекаліях собак. Зараження відбувається під час ковтання їх із кормом та водою. Найбільший ступінь зараження спостерігають у дорослого поголів'я.

Клінічні прояви. Одне з найпоширеніших захворювань ВРХ, овець, свиней та інших ссавців, а також людини, що протікає хронічно. Початкова стадія протікає субклінічно, надалі може проявлятися різноманітно залежно від локалізації, кількості міхурів і давності інвазії. У більшості випадків настає виснаження, зниження продуктивності. Смерть настає від кахексії (загальне виснаження організму).

Діагноз ставлять на підставі патологоанатомічноґо розтину – у разі виявлення ехінококових бульбашок у легенях, печінці, іноді в серці, селезінці, нирках.

Лікування. Не розроблено.

Профілактика. Недопущення собак у тваринницькі приміщення, місця зберігання кормів, на вигульні майданчики і пасовища; скорочення чисельності собак і недопущення поїдання ними органів тварин, уражених личинками цестод; дегельмінтизація собак будь-якими антгельмінтними засобами широкого спектра дії.

Кокцидіоз, або еймеріоз

Етіологія. Збудником є найпростіші із класу Кокцидії, що мешкають в епітеліальних клітинах кишечника, печінки та нирок хазяїна.

Еймеріоз ВРХ – досить поширена хвороба, яку спричиняють близько 10 видів еймерій, що відрізняються за формою, розміром, кольором та іншими ознаками. Захворювання реєструють частіше теплої пори за підвищеної вологості. Джерелом зараження є годівниці, підстилки, інвазовані тварини. Інкубаційний період еймеріозу ВРХ триває від 1 до 3 тижнів.

Клінічні прояви. Хворіють переважно телята від 1 місяця до 2 років. Дорослі тварини є паразитоносіями. У зв'язку з концентрацією поголів'я на обмеженій території захворювання набуває масового характеру. У телят хвороба протікає гостро, але може мати підгострий та хронічний характер.

За гострого перебігу тварини стають млявими, швидко втомлюються. У перші дні з'являється профузний пронос. Надалі у фекаліях виявляють наявність слизу і крові. Акт дефекації мимовільний, анальний отвір прочинено. Румінація ослаблена, а перистальтика кишечника посилена. Температура тіла підвищена до 40–41 °С. У подальшому телята лежать, відмовляються від корму, очі запалі, спостерігається кахексія. Видимі слизові оболонки бліді, анус відкритий, акт дефекації мимовільний. Триває кривавий пронос, але температура тіла знижується до 36–37 °С, потім настає загибель тварин. Смертність може досягати 45 %.

Діагноз ставлять комплексно. При цьому враховують епізоотологічні дані, клінічні ознаки та виявлення у фекаліях великої кількості ооцист еймерій. Еймеріоз ВРХ необхідно диференціювати від колібактеріозу, паратифів, пастерельозу, ентероколітів незаразного походження.

Лікування. Хворим тваринам надають спокій, покращують годування. Для лікування рекомендують сульфаніламідні препарати (наприклад, розчин норсульфазолу, сульфадимезин або поєднання сульфадимезину з левоміцетином, ампроліум, кокцидіовіт; клопідол; хімкокцид).

Хворих тварин необхідно утримувати ізольовано. Приміщення та вигульні двори регулярно очищають і ретельно дезінфікують.

Профілактика. Як хіміопрофілактику застосовують хім- кокцид у дозі 0,3 г/кг, кокцидіовіт (0,03 г/кг) з левоміцетином (0,02 г/кг), кокцидін (0,08 г/кг) з біоміцином (0,02 г/кг). Препарати дають кожні 5 днів разом із концентрованими кормами. Слід суворо дотримувати санітарних норм утримання тварин.

Наступний розділ:

Монієзіоз


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ехінококоз“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування

  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз
  • Монієзіоз

  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу

  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі

  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб

  • Утримання свиней

  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней

  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку

  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок

  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт