Приміщення для утримання свиней

Повна енциклопедія тваринництва

Індивідуальне та стійло-вигульне утримання для кнурів і маток є традиційним, воно найповніше відповідає біологічним вимогам тварин.

Свинарник будують з урахуванням кліматичних зон у двох варіантах – каркасного та безкаркасного типів із поєднаним покриттям (без горищ) і з горизонтальними (з горищами) покриттями. Норми проектування свинарників подано в табл. 3.

Таблиця 3

Норми технологічного проектування для свиней

ПоказникиКабаниСвиноматкиВідлучені поросятаРемонтний молоднякВідгодівля
холості та легкопоросніглибоко- поросніпідсисні з поросятами
Площа стійла, м2/гол7,01,9–; 2,05–7,05–7,00,35–; 0,40,8–; 1,00,8-; 1,2
Фронт годування, м0,50,40,40,40,20,30,4
Площа вигулів, м2/гол:
• з твердим покриттям103360,81,51,2
• без покриття1566121,53,02,5

Для годування свиней стійла обладнують коритцями. Площа, яку займають коритця, у норму площі стійл не входить. Ширину проходів можна зменшити до 0,7 м.

Корита застосовують одно- і двосторонні (спарені), у яких задній борт вищий за передній. Висота переднього борту корита для дорослих тварин дорівнює 25 см (для сухих кормів) і 20 см (для вологих кормів), відгодівельного та ремонтного молодняку – 20 см, відлучених поросят – 15 см, поросят-сисунів –10 см.

Поросят розміщують у спеціальних приміщеннях, у стійлі по 25–30 голів. Огорожа стійла заввишки 1 м суцільна, з контактною перегородкою над ґратчастою частиною підлоги. Підлога в зоні лігва – суцільна. Ухил підлоги – 2–3 %.

Кнурів-плідників розміщують окремо. Утримують їх індивідуально у стійлах площею 7 м2, висота огорожі не менша ніж 1,4 м. Допускається також дрібногрупове утримання кнурів (по 2–3 голови в стійлі, але не 'більше 5). У цьому випадку розмір стійлової площі на одну тварину становить 3,5–4,0 м2.

Підсисних маток із приплодом розміщують індивідуально, холостих і легкопоросних маток тримають групами, а перед опоросами;– дрібними групами.

Ремонтних свинок, яких готують до запліднення, розміщують у групових стійлах. Фронт годування – 0,3 м. Поросних свиноматок утримують у стійлі площею 1,9 – 2,0 м2 на голову з фронтом годування 0,4 м.

Влітку поросних свиноматок бажано щодня випасати на спеціально відведеній території. За 7–10 днів до опоросу прогулянки припиняють.

Ремонтний молодняк розміщують у стійлах по 10 голів. Площа на голову у стійлах – 1 м2, на вигульних майданчиках із твердим покриттям – 1,5 м2, глибина стійла – 3,5 м. Висота переднього борту корита – 20 см, фронт годування – 30 см, ширина по верху 40 см, по низу –- 30 см. Відгодовуваних свиней тримають вигульним, вільно-вигульним та безвигульним способами. Перші два способи застосовують на невеликих фермах.

Групи тварин формують з урахуванням статі, віку, живої маси, вгодованості та імунного статусу свиней. Хворих свиней тримають окремо. Під час формування груп молодняку різниця в живій масі допускається не більше за 5 кг.

Температура. Для холостих та легкопоросних свиноматок, кнурів-плідників температура повітря у приміщеннях має бути в межах 14–16 °С, відносна вологість – 75 % (65– 85), повітрообмін на 1 ц маси взимку – 35–45 м3, влітку– 60–70, у перехідний період – 45–60 м3/год. Швидкість руху повітря взимку – 0,2–0,3 м/с, влітку – до 1 м/с, у перехідний період – 0,2–0,3 м/с.

Для гпибокопоросних і підсисних маток температура повітря – 18 °С (16–20), відносна вологість – 70 % (60– 80), повітрообмін на 1 ц маси взимку – 35 м3/год, влітку – 60, у перехідний період – 45 м3/год. Швидкість руху повітря в зимовий і перехідний період до 0,15–0,2 м/с, влітку – 0,4–0,6 м/с.

Для поросят-сисунів локальна температура у перший тиждень життя – 28–30 °С, у другий – 26, третій – 24, у четвертий – 22.

Для відлучених поросят температура повітря має бути 22 °С (20–24), відносна вологість – 70 % (60–80), повітрообмін на 1 ц маси – 35–60 м3/тод залежно від сезону року. Швидкість руху повітря взимку і в перехідний період – 0,2 м/с, влітку – до 0,6 м/с. Допустима мікробна забрудненість – не більш ніж 50 тис/м3.

У приміщеннях для молодняку свиней на відгодівлі температура повітря має бути в межах 16–18 °С (12–20), відносні вологість – 75 % (60–85). Повітрообмін на 1 ц маси в зимовий період – 35 м3/год, влітку – 65, у перехідний період – 45 м3/год. Швидкість руху повітря взимку і в перехідний період – 0,2 м/с, влітку – до 1 м/с.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Приміщення для утримання свиней“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування

  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз

  • Монієзіоз

  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу

  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі

  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб

  • Утримання свиней

  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней
  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку

  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок

  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт