Кровотечі

Повна енциклопедія тваринництва

Кровотеча – витікання крові з кровоносних судин під час порушення цілісності або проникності їхньої стінки, що частіше спостерігають в результаті відкритих пошкоджень тканин. Розрізняють капілярну (рідкісні краплі або розтікається пляма), венозну (суцільний струмінь темно-червоного кольору) і артеріальну (стрибками кров яскраво-червоного кольору) кровотечі.

Будь-яку кровотечу необхідно зупиняти. На кінцівки вище від рани накладають кровоспинний джгут або тонку гумову тасьму, мотузку або бинт, у разі тривання кровотечі кінцівку перетягують нижче від рани. Кінці джгута треба зв'язати і, підклавши під нього невеликий валик із тканини, просунути в петлю палицю завдовжки 30–40 см і завтовшки 3–4 см. Її потім закручують за годинниковою стрілкою до припинення кровотечі й прибинтовують до кінцівки. Незначні кровотечі зупиняють накладанням тисної бинтової пов'язки.

Капілярну кровотечу зупиняють за допомогою ватного тампона, змоченого в перекисі водню, попередньо обробивши поближні тканини йодом або діамантовим зеленим. Якщо кровотеча виникла в ділянці носа або голови, то застосовують холодну примочку на зону ураження, а в ніс вводять шматок вати, змочений 3 %-м розчином перекису водню. Закидати назад голову тварині не можна.

У разі венозної кровотечі на рану накладають стерильну або чисту тканину, пропрасовану праскою, зверху туго прибинтовують щільний валик з бинта чи вати.

У разі артеріальної кровотечі кров зупиняють, притискаючи пальцем місце вище від рани і одночасно накладаючи тиснучу пов'язку. На 7–10 см вище від рани накладають джгут, піднявши кінцівку.

У всіх випадках слід пам'ятати, що джгут накладають на 1–2 год (взимку на 1 год). Тварину за цей час має оглянути ветеринарний лікар. Якщо це неможливо, джгут знімають, роблять перерву на 3–5 хв і знову накладають, але трохи вище від попереднього місця.

За кровотечі на шиї або тулубі накладають товстий шар марлі (серветок) або гігроскопічної вати і туго прибинтовують, накладаючи пов'язку на шию; потрібно стежити, щоб не було задишки.

У разі травм живота відкриту рану закривають асептичною пов'язкою і на травмовану ділянку кладуть сухий лід (лід у гумовому мішку, холодну грілку тощо). У разі випадання внутрішніх органів тварину валять на здоровий бік, накривають органи кількома шарами марлі, просоченої медичним вазеліном або антибіотиками, і викликають ветеринара.

Для прискорення зупинки кровотечі перев'язувальний матеріал можна змочити відваром ромашки, кори дуба, шавлії, розчином йодоформу, таніну. Після зупинки кровотечі тварину досхочу напувають теплою водою.

Хвороби залоз внутрішньої секреції

Порушення функціонування залоз внутрішньої секреції відбувається через незбалансованість раціону щодо поживних речовин, ускладнення після інфекційних захворювань.

Ендемічний зоб

Етіологія. Основна причина захворювання – недостатність йоду в ґрунті (нижче 0,00001 %), кормах (менше за 5 мг), воді (менше за 10 мкг/л).

Клінічні прояви. Хронічне захворювання тварин, що характеризується збільшенням у розмірі (зоб) і функції щитовидної залози.

У корів спостерігається низькорослість, розтягнутість тулуба, посилення росту волосяного покриву на голові, шиї, зниження продуктивності, аборти, порушення статевого циклу, народження телят із зобом або без волосяного покриву. Перебіг хвороби у молодняку гострий, у дорослих – хронічний.

Діагноз ставлять за результатами лабораторного дослідження ґрунту, води та кормів на вміст йоду, а також молока. У благополучних зонах в 1 л молока міститься понад 60 мкг йоду.

Лікування. Уведення в раціон тварин йоду у вигляді йодистого калію, застосування йодованої солі або обприскування корму розчином йодистого калію лікує і попереджає розвиток ендемічного зобу.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кровотечі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування

  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз

  • Монієзіоз

  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу

  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі
  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб

  • Утримання свиней

  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней

  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку

  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок

  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт