Хвороби органів розмноження

Повна енциклопедія тваринництва

До хвороб органів розмноження належать андрогенні (хвороби сечостатевих органів самців) та акушерсько-гінекологічні патології (патології самиць під час вагітності, упродовж і після пологів, а також невагітних особин).

Випадання піхви та матки

Етіологія. Зазвичай спостерігають у другій половині вагітності у зв'язку з розслабленням фіксаційного апарату самиць у поєднанні з підвищенням внутрішньочеревного тиску. Хвороба виникає переважно за незадовільного утримання та неповноцінного годування вагітних особин.

Клінічні прояви. Розрізняють часткове і повне випадання піхви.

За часткового випадіння з вульви виступає червона, покрита слизовою оболонкою маса розміром від курячого до гусячого яйця (найбільш помітна у положенні лежачи).

Повне випадання піхви може виникнути як ускладнення часткового, під час переймів та стрімких потуг тощо. З вульви виступає велика куляста маса, покрита яскраво-рожевою, потім темно-синього кольору, блискучою слизовою оболонкою. У тварини порушуються дефекація та сечовипускання.

Випадіння матки є ускладненням після пологів у корів внаслідок перерозтягнення матки та в'ялості її м'язів, що відбувається через відсутність активного моціону в період вагітності. Із зовнішніх статевих органів виступає яскраво-рожева, потім синя грушоподібна маса, що опускається іноді до скакального суглоба.

Лікування. На початку захворювання тварину поміщають на щит із дощок – трамплін, у якого задня частина вища за передню на 20–30 см, що дозволить послабити внутрішньочеревний тиск. Піхву та матку, що випали, обмивають теплою водою з милом, потім слизову зрошують фурациліном, розчином марганцевокислого калію або іншими антисептиками, після чого наносять іхтіолову мазь або інші протимікробні й протизапальні мазі. Потім обережно кулаком вправляють піхву в тазову порожнину і фіксують її оперативним способом. Шви знімають через 2–3 тижні.

Затримання посліду

Етіологія. Виникає внаслідок недостатнього скорочення матки (гіпотонія) або повної його відсутності (атонія), у разі зрощення дитячої та материнської частин плаценти, за наявності механічної перешкоди для відділення посліду (його потовщення, перегини матки), внаслідок неповноцінного годування, під час виснаження або ожиріння, за відсутності моціону в період вагітності, інфекційних захворювань.

Клінічні прояви. Про затримання Посліду у великої рогатої худоби говорять в тому випадку, якщо він не відокремився через 8–10 год після народження плода.

У корів плодові оболонки звисають до скакальних суглобів. Тварина стоїть з вигнутою спиною, тужиться, приймає позу як для сечовипускання. Під впливом зовнішніх факторів та мікрофлори може початися гнильне розкладання посліду в матці, що супроводжується скупченням у її порожнині кров'янистої маси зі специфічним запахом, а це призводить до інтоксикації організму. Тонус матки знижується.

У тварини спостерігають пригнічення, підвищення температури тіла, погіршення апетиту, розлад травлення, різке зниження молочної продуктивності. Ускладненнями після затримання посліду можуть бути ендометрит, вагініт, післяпологова інфекція, мастит.

Лікування. Для стимуляції скорочень матки всередину призначають 500 г цукру в 2 л води, внутрішньом'язово – препарати простагландину Ф2, підшкірно окситоцин або пітуїтрин. У порожнину матки вводять антимікробні препарати широкого спектру дії: екзутер, септометрин, трицилін, фуразолідонові свічки. До оперативного методу ручного відділення посліду, ветеринарний лікар може приступити через 24–48 год, якщо попередні заходи були неефективні.

Мастит

Етіологія. Спостерігається у корів досить часто, переважно в перші дні або тижні після пологів внаслідок грубих порушень правил машинного та ручного доїння, морфологічних і функціональних дефектів вимені, затримання посліду, субінволюції та атонії матки, метритів, ендокринних Та інших змін в організмі, а також травм (забиті місця, рани, тріщини тощо) та інфікування вимені.

Клінічні прояви. Спостерігається припухлість і почервоніння тканин молочної залози, підвищення місцевої температури. Під час катарального маститу молоко водянисте, з домішкою пластівців, нагадує кисле молоко або кефір, у разі гнійного виділяються зрідка краплі жовтуватої рідини або густої маси сіро-білого кольору, іноді з домішкою крові, спостерігається збільшення уражених часток вимені. Нерідко в молочних залозах утворюються абсцеси.

Хвороба супроводжується загальним нездужанням, зниженням і втратою апетиту, спрагою, занепокоєнням, атонією передшлунків.

Діагноз ставлять на підставі симптомів і дослідження проб молока. Для виявлення прихованого маститу корів досліджують не рідше разу на місяць, наприклад, пробою з димастином.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хвороби органів розмноження“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування

  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз

  • Монієзіоз

  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу

  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження
  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі

  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб

  • Утримання свиней

  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней

  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку

  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок

  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт