До хвороб органів розмноження належать андрогенні (хвороби сечостатевих органів самців) та акушерсько-гінекологічні патології (патології самиць під час вагітності, упродовж і після пологів, а також невагітних особин), що супроводжуються витіканням зі статевих органів і зайвою увагою до них, хворобливістю, набряканням, почервонінням тощо.
Але не всі симптоми свідчать саме про хворобу статевих органів. Так, наприклад, у кіз є звичка висмоктувати молоко з власного вимені або одна в одної. Виявивши таке, слід надіти козі на вим'я повітропроникний мішок і закріпити на попереку. Проти самовисисання застосовують наголов'я з намордником, оснащене зубчиками. Гострі зубчики колють вим'я під час дотикання, спричиняють біль і не дають козі смоктати.
У козлів іноді зустрічається звичка висмоктувати власний еякулят, що робить племінну особину цілковито непридатною до запліднення. Козлу з такою звичкою надягають на шию колючий ошийник. Однак це не є симптомом захворювання.
Випадання піхви та матки
Етіологія. Спостерігається у другій половині вагітності, обумовлене розслабленням фіксувального апарату самиць у поєднанні з підвищенням внутрішньочеревного тиску. Хвороба виникає переважно через незадовільні умови утримання та неповноцінне годування вагітних особин.
Клінічні прояви. Розрізняють часткове і повне випадання піхви. У разі часткового випадання з вульви виступає червона, покрита слизовою оболонкою маса розміром від курячого до гусячого яйця (найбільш помітна в положенні особини лежачи). Повне випадання піхви може виникнути як ускладнення часткового, за стрімкого перебігу переймів та потуг тощо. З вульви виступає велика куляста маса, покрита яскраво-рожевою, а потім темно-синього кольору блискучою слизовою оболонкою. У тварини порушується дефекація і сечовипускання.
Випадання матки є ускладненням пологів у овець і кіз у разі перерозтягнення матки і в'ялості її м'язів, що відбувається через відсутність активного моціону в період вагітності. Із зовнішніх статевих Органів виступає яскраво-рожева, потім синя грушоподібна маса, що опускається іноді до скакального суглоба.
Лікування. На початку захворювання тварину поміщають на щит із дощок – трамплін, у якого задня частина вища за передню на 20–30 см, що дозволить послабити внутрішньочеревний тиск. Піхву та матку, що випали, обмивають теплою водою з милом, потім слизову зрошують розчином фурациліну, марганцевокислого калію або іншими антисептиками, після чого наносять іхтіолову мазь або інші протимікробні та протизапальні мазі. Далі обережно кулаком вправляють піхву в тазову порожнину і фіксують оперативним способом. Шви знімають через 2–3 тижні.
Профілактика. Дотримання правил утримування тварин, повноцінне годування, активний моціон.
Вульвіт, вестибуліт, вагініт
Етіологія. Післяпологові захворювання статевих органів у самиць спричинені травмами, введенням у пологові шляхи і порожнину матки речовин, що подразнюють слизову оболонку, і занесенням інфекції руками та інструментами. У самиць злучного віку масове захворювання піхви спостерігається внаслідок вільного злучання з порушенням ветеринарно-санітарних правил.
Клінічні прояви. Хвора тварина стоїть, вигнувши спину, нервується. Спостерігається часте сечовипускання і дефекація зі стогонами. Зовнішні статеві органи набряклі й дуже болючі, коли їх промацують. Зі статевих органів виділяється рідкий, каламутний, жовтувато-рожевого кольору ексудат із неприємним запахом. Тварина часто махає хвостом (терка).
Лікування. Хвіст і шкіру зовнішніх статевих губ необхідно обмити розчинами дезінфікувальних та в'яжучих засобів – марганцевокислого калію, фурациліну, іхтіолу тощо.
Зрошення необхідно чергувати із введенням антимікробних емульсій і мазей (лінімент синтоміцину, суспензія фуразолідону тощо). Розчини вводять у піхву за допомогою катетера або гумової груші, зафіксувавши тварину так, щоб задня частина тулуба була дещо нижчою за передню.
Профілактика. Заплановане, підконтрольне злучання самиць, дотримання гігієни утримування та обстеження тварин.
Ендометрит
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хвороби органів розмноження“ на сторінці 1. Приємного читання.
