Проведення окролів і вирощування молодняку

Повна енциклопедія тваринництва

Крільність у кролиць триває в середньому 30 днів із відхиленням у той чи інший бік в один-два дні. Коротшим період вагітності буває у кролиць, які під час окролу дають багатоплідні поноси, а тривалішим, навпаки, коли вони приносять нечисленні приплоди. У період крільності слід дуже уважно стежити за якістю та поживною повноцінністю кормів для кролиць, піклуватися про них. Тварин треба оберігати від переляку, бо тоді вони роблять різкі стрибки, які можуть шкідливо позначитися на перебігу крільності. У жодному разі не можна згодовувати вагітним кролицям недоброякісні корми, особливо закислий силос та промерзлі коренеплоди. Не рекомендовано також різко змінювати склад раціону. Не слід брати крільних самиць на руки, а коли це зробити необхідно, то брати треба дуже обережно, підтримуючи тварину знизу.

У клітках вагітних кролиць потрібно постійно підтримувати чистоту.

Перед окролом клітки, маточники та інвентар треба очистити від бруду та продезінфікувати.

Якщо клітки не обладнані постійним маточним відділенням, то за 5–6 днів до передбачуваного окролу в них ставлять переносні маточники, у які кладуть м'яку чисту підстилку. Найліпшою підстилкою є сухе свіже дрібностеблове сіно. Таке сіно має низьку теплопровідність і тому є особливо цінним як підстилка в холодну зимову пору. Як підстилку можна використовувати також зім'яту яру солому безостих злаків, дрібну деревну стружку, сухий мох, грубостеблове сіно, але тільки в теплу пору року.

Іноді переносні маточники ставлять у клітки молодим самицям за 10 днів до окролу, бо відтоді тварини починають влаштовувати гнізда. Однак враховуючи те, що за ці 10 днів самиця сильно забруднює підстилку, достатньо за два-три дні до окролу оглянути маточник і замінити забруднену підстилку. Треба, щоб підстилка займала не менше половини маточника і щоб був невеликий ухил до більш затіненої частини, де кролиця зазвичай влаштовує гніздо.

У клітки, де є постійні маткові відділення, теж за 5–6 днів до передбачуваного окролу треба покласти підстилку, щоб вона заповнила це відділення приблизно на дві третини.

За три-чотири дні до окролу кролиці влаштовують гнізда. Вони мнуть підстилку зубами і складають її докупи, вищипують пух зі своїх грудей та живота. Узимку в гнізді слід залишати весь нащипаний кролицею пух. Якщо кролиця гнізда не робить, треба зробити його самому й вистелити пухом.

Окріл найчастіше проходить вночі, рідше – вдень. Триває він 10–30 хв, іноді до години. Після окролу кролиця з'їдає послід, вилизує кроленят, укладає їх у гніздо і годує. Під час окролу кролиці відчувають сильну спрагу і, якщо немає води, вони можуть з'їдати своїх кроленят. Тому важливо стежити, щоб у клітці постійно була чиста вода. Випадки поїдання кролицями свого приплоду іноді є наслідком браку в кормах мінеральних речовин та вітамінів. Кролиць, які неодноразово поїдали своє потомство, слід вибраковувати.

Коли окріл закінчиться, слід оглянути гніздо і видалити мертвонароджених або недорозвинених кроленят. Перед оглядом гнізда руки треба ретельно вимити простим милом. Використовувати туалетне мило не можна, бо від нього залишається запах, його кролиця вловлює й це може спричиняти занепокоєння, тварина навіть може перестати годувати своїх кроленят.

Якщо кролиця після окролу поводиться неспокійно, розкидає і топче кроленят, треба тимчасово забрати її з клітки. Занепокоєння може бути спричинене загрубінням сосків, їх варто злегка помасажувати, здоїти кілька крапель молока, а потім підкласти кроленят і, притримуючи кролицю руками, дати їм нассатися.

Кролиця може непокоїтися і внаслідок інших причин, найчастіше через швидке настання статевої охоти. У цьому випадку її треба відразу пустити в злучання, після чого вона зазвичай заспокоюється і починає годувати своїх кроленят.

Для нормального розвитку підсисних кроленят важливо визначити їх оптимальну кількість під матір'ю. Робити це треба з урахуванням віку та молочності кролиць. Під молодими кролицями, які вперше окролилися, молочність яких ще невідома, залишають 6–7 кроленят, під дорослими із середньою молочністю – 7–8, а під кролицями з високою молочністю – 9–10 кроленят.

Якщо в господарстві окролилося протягом трьох-чотирьох днів кілька кролиць, можна провести вирівнювання приплодів з урахуванням молочності самиць. Так, якщо високомолочна кролиця дала невеликий приплід, то до неї підкладають кілька кроленят від багатоплідних самиць із низькою молочністю. Різниця у віці між своїми та прийомними кроленятами допускається не більш ніж утри-чотири дні. При цьому треба мати на увазі, що запах чужих кроленят спричиняє у самиці занепокоєння і вона може їх загризти. Для того щоб цього не сталося, кролицю тимчасово забирають із клітки, чужих кроленят очищають від пуху та підстилки, обтирають пухом того гнізда, у яке їх підкладають, і вкладають усередину приплоду. Через 15– 20 хв кролицю повертають у свою клітку. Підкладені кроленята за час відсутності кролиці набувають запаху нового гнізда, кролиця не відрізняє їх від своїх і охоче вигодовує. Підкладати можна тільки здорових кроленят, одержаних від здорових матерів.

Для підвищення ділового виходу молодняку на самицю доцільно спаровувати тварин не поодинці, а групами – по 5–6 голів протягом двох-трьох днів. Наступну таку групу кролиць підбирають і пускають у злучання через кілька днів. Одержання групових окролів за короткий проміжок часу дозволить вирівняти приплід у багатоплідних Та малоплідних кролиць і цим підвищити їхню середню продуктивність.

Після встановлення оптимального розміру приплоду треба стежити, чи відповідає кількість залишених кроленят молочності кролиці. Про молочність кролиці можна судити за станом приплоду. У кролиці з доброю молочністю кроленята ситі й спокійно лежать у гнізді до 16–18-ден- ного віку. Вони мають округлі форми тіла і наповнений шлуночок. У маломолОчної кролиці кроленята голодні, худі й зморщені. Вони весь час розповзаються по клітці. Ще точніше молочність кролиць можна визначити за приростом підсисних кроленят за 15 днів, коли вони харчуються лише молоком матері. Для цього приплід зважують на другий, а потім на шістнадцятий день після народження.

За різницею визначають приріст живої маси кроленят у приплоді та множать його на два. Результат показує, скільки молока дала кролиця за вказаний період, оскільки встановлено, що на 1 г приросту кроленят витрачається приблизно 2 г молока кролиць.

Молочність кролиці можна визначити методом пробного годування. При цьому кролицю до кроленят допускають тільки раз на добу на 5–10 хв, коли вона їх годує молоком. Безпосередньо перед годуванням і відразу після нього кролицю зважують. Одержана різниця показує, скільки молока кролиця виділяє на добу. Для більшої достовірності можна зважити і кроленят до та після годування молоком матері й одержані результати порівняти.

Якщо в перші дні після окролу кролиця не годує свій приплід, її кладуть на спину і до сосків підкладають кроленят. Так роблять доти, поки кроленята не зміцніють і самі не знаходитимуть соски.

Починаючи з 16–18-го дня після народження кроленята починають вилазити з гнізда і пробувати корм матері. З цього періоду слід давати кролиці особливо високоякісний корм – розсипний комбікорм, подрібнене або плющене зерно, моркву, влітку – молоду, неогрубілу, злегка підв'ялену траву, а взимку – дрібностеблове та добре облиствлене вітамінне сіно з бобових або різнотрав'я.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повна енциклопедія тваринництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проведення окролів і вирощування молодняку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Утримання великої рогатої худоби

  • Способи утримання великої рогатої худоби

  • Приміщення для утримання великої рогатої худоби

  • Гігієна годування

  • Гігієна напування

  • Гігієна доїння великої рогатої худоби

  • Запліднення, отелення й утримання молодняку

  • Отелення

  • Правила забою великої рогатої худоби

  • Основні хвороби великої рогатої худоби

  • Емфізематозний карбункул, або емкар

  • Лістеріоз

  • Парагрип

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі (псевдосказ)

  • Інвазійні хвороби

  • Гемонхоз

  • Демодекоз

  • Ехінококоз

  • Монієзіоз

  • Парамфістоматоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Телязіоз

  • Фасціопьоз

  • Незаразні хвороби великої рогатої худоби

  • Переломи кісток

  • Бурсити

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби органів травлення

  • Гіповітамінози

  • Закупорка стравоходу

  • Румініт

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби органів сечовиділення

  • Хвороби органів розмноження

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Кровотечі

  • Утримання дрібної рогатої худоби

  • Основні породи овець

  • Способи утримання дрібної рогатої худоби

  • Утримання овець

  • Гігієна годування та напування

  • Доїння кіз

  • Властивості овечого молока

  • Запліднення, окіт та допомога породіллі

  • Переробляння туш

  • Поради вівчареві

  • Анаеробна дизентерія ягнят

  • Бруцельоз

  • Інфекційна агалактія овець і кіз

  • Інфекційний мастит

  • Лептоспіроз

  • Некробактеріоз

  • Сальмонельоз, або паратиф

  • Сказ

  • Хвороба Ауескі, або псевдосказ

  • Інвазійні хвороби дрібної рогатої худоби

  • Гемонхоз

  • Еймеріоз овець

  • Мелофагоз овець

  • Остертагіоз

  • Псороптоз жуйних тварин, або нашкірникова короста

  • Тейлеріоз

  • Хвороби опорно-рухового апарату

  • Хвороби шкірного покриву

  • Хвороби нервової системи

  • Хвороби очей та вух

  • Хвороби органів травлення

  • Гепатит

  • Закупорка книжки

  • Стоматит

  • Хвороби органів дихання

  • Нефрит

  • Хвороби органів розмноження

  • Ендометрит

  • Хвороби серцево-судинної системи

  • Хвороби обміну речовин

  • Ендемічний зоб

  • Утримання свиней

  • Способи утримання свиней

  • Приміщення для утримання свиней

  • Гігієна годування та напування свиней

  • Запліднення, опорос та допомога породіллі

  • Забій і переробляння туш

  • Поради свинареві

  • Основні хвороби свиней

  • Дизентерія

  • Інвазійні хвороби свиней

  • Оплюляноз

  • Незаразні хвороби свиней

  • Хвороби дихальних органів

  • Хвороби обміну речовин

  • Утримання кролю

  • Особливості й способи утримання кролів

  • Приміщення для утримання кролів

  • Годівниці й поїлки

  • Гігієна годування кролів

  • Норми годування кролів

  • Гігієна напування

  • Проведення окролів і вирощування молодняку
  • Забій кроля

  • Переробляння тушок кроля

  • Обробляння кролячих шкур

  • Способи зняпя шкурок

  • Вимочування шкурок

  • Пікелювання

  • Поради кролівникам

  • Міксоматоз

  • Інвазійні хвороби кролів

  • Пассапуроз

  • Незаразні хвороби кролів

  • Рахіт